Місто Ладижин — невелике, але стратегічно важливе для регіону, стало унікальним прикладом поєднання військової підтримки, економічних ресурсів та політичних викликів. За останні три роки місцева влада виділила понад 129 мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України. Цей показник виглядає вражаюче навіть на національному рівні, але що ховається за цими цифрами? Ми дослідили, як поєднання патріотизму, політики та великих грошей впливає на економіку міста та репутацію його лідерів.
Економічний портрет міста
Ладижин відомий насамперед як промислове місто з акцентом на енергетику. Місцеві гіганти ТЕС та МХП є не лише головними роботодавцями громади, але й основним джерелом податкових надходжень. Це дозволяє муніципалітету оперувати значними бюджетними ресурсами, які часто спрямовуються на підтримку армії. Влада гордо звітує про рекордні суми, але детальний аналіз показує неоднозначність таких витрат. Чи завжди ці кошти використовуються ефективно, і чи є вони справді тим, чим здаються? Спробуємо розібратися.
Політика, гроші та контроль
2022 рік: 12,7 млн грн;
2023 рік: 50 млн грн;
2024 рік: 66,5 млн грн (12,5% від загального бюджету).
Ці цифри значно перевищують витрати на оборону в сусідніх містах Гайсин і Жмеринка, де вони становлять не більше 3% бюджету. Про це говорив сам в.о. Ладижина Олександр Коломієць. Але чи означають великі суми реальну підтримку армії? Чи можуть такі витрати приховувати корупційні схеми?
На перший погляд, значні виділення на потреби ЗСУ демонструють активну громадянську позицію міста. Однак у кулуарах влади ширяться чутки про те, що частина цих коштів використовується для створення "політичного капіталу" очільника.
Кому довіряють бюджетні мільйони?
Допомогу ЗСУ Ладижинська міська рада закуповує через комунальний заклад “Агенція місцевого економічного розвитку міста Ладижин”. За інформацією з відкритих джерел, у 2024 році на дрони, тепловізори, засоби радіоелектронної боротьби та інші товари виділено 34 млн грн. Втім, аналіз постачальників викликає занепокоєння:
ТОВ "Головна Мануфактура" — неодноразово звинувачувалась у постачанні техніки за завищеними цінами. Її власник — громадянин Туреччини, що викликає сумніви у прозорості діяльності компанії. Ну а сама компанія має кримінальне провадження.
ТОВ "ТІВ" — компанія з сумнівною репутацією. Вона стала фігурантом кримінальної справи через продаж дронів за завищеними цінами. У Ладижині ця фірма отримала підряди на десятки мільйонів гривень, хоча була створена лише у 2023 році і не має звітності.
ТОВ "ЖТК" — підприємство, яке постачає дрони та затримує терміни доставки. Його власник, Мікаел Мхітарян є фігурантом реєстру корупціонерів НАЗК.
ФОП Прочухан Олександр Вадимович — зареєстрований за місяць до підписання договору на постачання акумуляторів до дронів. Попри це, з ним уклали угоди на 6,5 млн грн.
Цей список можна продовжувати. У кожному випадку простежуються ризики переплат, недотримання термінів поставок та використання посередників з неоднозначною репутацією. Водночас журналісти та аналітики неодноразово звертали увагу на відсутність конкуренції під час тендерів.
Закупівлі здійснювалися через ФОПи, які після виконання контрактів ліквідувалися. Це може свідчити про відмивання коштів.
"Рекорди" Ладижина: допомога чи показуха?
Фото: Вінницький бізнес-портал
Міський голова Олександр Коломієць неодноразово наголошував на пріоритеті допомоги військовим. Зокрема, одним із ключових проєктів стало будівництво Реабілітаційного центру вартістю понад 5 млн грн у партнерстві з ДТЕК та благодійними фондами. Проєкт безумовно заслуговує на увагу, адже він спрямований на фізичну та психологічну реабілітацію військових.
Однак разом з тим, і це важко не помітити, Коломієць активно використовує тему допомоги військовим у своїй передвиборчій кампанії. Усі соціальні мережі міськради переповнені фото та звітами про передачу допомоги. Однак критики зауважують, що це радше нагадує піар-шоу, ніж реальну підтримку. Джерела повідомляють, що міська влада акцентує увагу на формальних досягненнях, замовчуючи системні проблеми та брак прозорості у витратах.
Міська влада не публікує детальних звітів про використання коштів, обмежуючись загальними цифрами. Це позбавляє громаду можливості контролювати бюджет. Відсутність прозорості викликає підозри, що значна частина коштів може використовуватися не за призначенням.
Замість висновку: як далі?
Рішення Ладижинської міської ради спрямувати 12,5% бюджету на допомогу армії виглядає патріотичним і амбітним. Проте ефективність цих витрат залишається під питанням. Закупівлі через сумнівні фірми та акцент на публічності мера підривають довіру до таких ініціатив. Мешканцям громади важливо контролювати дії влади, вимагати прозорості та звітності.
Допомога військовим — це не піар, а обов'язок. І саме громадськість має стати гарантом того, що кошти витрачаються справедливо, а не стають інструментом для особистого піару окремих чиновників.