На Вінниччині фіксуються непоодинокі випадки змішування понять «влада» та «бізнес». Маючи повноваження сільського голови, окремі очільники громад починають «віджимати» землю у фермерів. Так, у поліції відкрито кримінальне провадження щодо самовільного зайняття ділянок у селі Сапіжанка Шаргородського району, в якому фігурує сільський голова Петро Фомишен. Дійшло навіть до того, що він особисто керував трактором та сіяв сою на такому «спірному» полі. Складається враження, що у подільську глибинку повертаються 90-і, але в іншому, більш цинічному вигляді.
У Сапіжанці мешкає близько 800 людей. Хоча село невеличке, але земельні конфлікти набирають обертів. За словами місцевого фермера Сергія Грендача, його родина багато років займається сільським господарством, але вже не одноразово стикалася з тим, що через сумнівні схеми в них відбирали землю, і у цьому фермери звинувачують саме сільського голову.
«Останній конфлікт стосується двох земельних ділянок, на які з власниками є діючі договори оренди. Наше фермерське господарство посіяло там кукурудзу. Юридично ми цю землю орендуємо, тому і маємо сплачувати за користування. У цьому році це буде проблематично, адже врожай знищено сільським головою та його підлеглими», - зазначає фермер С.Грендач.
Він наголошує на тому, що знайомі навіть відео знімали, як голова сільради безпосередньо приймав участь у культивації поля з кукурудзою та сіяння сої.
«Петро Фомишен особисто керував трактором. Звісно, ми поскаржилися. Кримінальне провадження відкрито. Мені дивно, що у правоохоронних та контролюючих органах знають про безліч фактів порушень з боку сільського голови, але не квапляться з розслідуванням. Приміром, проводяться перевірки за фактами розпаювання у селі земель історико-культурного призначення, обробку земель-«привидів», які відсутні у Держземкадастрі, та переписування за членів своєї родини паїв людей, які померли», - вказує Сергій Грендач.
Щодо заволодінням спадщини односельців, фермер наголошує, що за дивним збігом обставин, як потім з’ясувалося, при житті померлі «відписували» паї на близьких голови сільради людей. Звісно, зараз вкрай важко дослідити, чи справжні підписи стоять під заповітами.
Лікарі інколи використовують такий термін як булімія. Це патологічно підвищене відчуття голоду. Цей стан поєднується із зниженням відчуття насичення, внаслідок чого виникає потреба постійно їсти. Зі слів фермера, складається враження, що інколи існує і земельна булімія, яка супроводжується бажанням віджимати нові і нові ділянки.
Петро Фомишен з цього приводу має іншу думку. Він не вбачає порушень у своїх діях. Сільський голова каже, що стосунки з родиною Грендачів раніше були нормальними, а потім зіпсувалися.
«Так, на початку 1990-их я придбав старенького трактора, і дійсно допомагаю людям орати землю. Грендачі багато чого про мене кажуть. Особисто я вважаю, що це пов’язано з виборами, адже я з 2002 року очолюю громаду та маю намір і надалі балотуватися. А також через приміщення у селі, яке фермери хотіли взяти, а був проти», - пояснює Петро Сергійович.
Щодо кукурудзяного поля, то сільський голова каже, що ситуація там у тому, що земля належить літнім людям. Їм не цікава оренда паїв на 10 і більше років. Пенсіонери нерідко шукають інші шляхи для своїх паїв.
«Якщо люди до мене звернулися, от я і допоміг зорати. Жодних законів я не порушував і землю передаємо виключно у рамках законодавства», - уточнює П.Фомишен.
Отже, у сухому залишку виходить, що договори оренди із пайовиками є чинними. Фермер мав усі підстави обробляти поле. А також варто нагадати статтю 68 Конституції «Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей». Хочеться сподіватися, що правоохоронні органи, які вже почали вивчати ситуацію, встановлять, хто у ній правий.