Ладижин: обстріли інфраструктури не припиняються
Ранком 17 листопада 2024 року російські ракети влучили по критичній та соціальній інфраструктурі Ладижина. Всі ЗМІ, від регіональних до загальнодержавних, активно включилися в обговорення повітряного удару по критичній та соціальній інфраструктурі міста. Ніхто не залишився осторонь.
Влада міста активно залучила альтернативні джерела теплопостачання, щоб забезпечити мешканців міста теплом, ДТЕК продовжує заходи "вічного" ремонту Ладижинської ТЕЦ, водогонів, тепломереж і тому подібне. Місто працює, життя вирує, виконувач обов'язків міського голови на своїй сторінці в Телеграм та підконтрольних сторінках месенджерів й соціальних мереж активно постить унікальні фото імені себе на фоні "альтернативних джерел теплопостачання", містяни розглядають та постять численні фото уламків кацапської ракети. Єдине чого не вистачає у цьому калейдоскопі для повної гармонії – фото укриттів. Так, тих саме укриттів, про які писала влада, тих самих укриттів, на які витрачалися кошти на тендерах, тих, про які писали регіональні ЗМІ. Чому? Це ж чергова можливість показати ще більше досягнень, але ніт.
Спеціальні служби готуються до обстрілів, влада удає, що все гаразд
Ракетна атака вчергове показує, що ворог лихий та підлий, що він не зупиняється і безпековим заходам треба приділяти значну увагу. І так, складається враження, що приділяють. Ось, наприклад маленький позитивчик: "Місячник цивільного захисту".
"В Ладижинській громаді, в рамках Місячника цивільного захисту, проведено навчально - практичні тренування учнів закладів загальної середньої освіти усіх чотирьох ліцеїв та гімназії в селі Заозерне щодо порядку дій під час сигналу оповіщення "Повітряна тривога".
Дані тренування були проведені разом з представником 30 ДПРЗ ГУ ДСНС в м. Ладижині".
Чудова новина, ДСНС готується до подальших атак ворога, і? І все? Хоча б ще якісь фото підготовлених укриттів. Досить несхоже на очільника міста втрачати таку можливість показати місту свою роботу, турботу про безпеку, себе з позитивного боку, є ж досить багато реально підготовлених укриттів, дійсно є, що показати, особливо це стосується навчальних закладів, дитячих садочків, лікарень тощо. То в чому ж справа? А справа ось в чому. Окрім "численних" досягнень на безпековому напрямку є не менше недопрацювань. З'являються повідомлення які відразу непомітні, бо вони розсіяні переважно соціальними мережами. Ось, наприклад найсвіжіший, що трапився відразу у пошуковій системі, довго гортати сторінки не треба було.
Реальний стан укриттів неоптимістичний. Мешканці бідкаються про занедбаність та захаращеність укриттів саме у житлових будинках, там, де вони були визначені. Не менш цікавий коментар під цим постом у Facebook: "Це потрібно було робити два роки назад". Цікавий термін, чому не 5 чи, наприклад 10 років? Але здається цей термін цілком зрозумілий. Два роки назад пішов з посади старий очільник міста і очевидно на початку каденції виконувача обов'язків міського голови Олександра Коломійця, мешканці міста покладали на нього свої великі сподівання – на жаль, не склалося.
Логічно від початку війни в Україні було б подумати про відновлення укриттів, ще з 2014 року і, як не дивно – думали. Свої думи тодішнє керівництво міста оприлюднило, залучили ЗМІ ще у далекому минулому 2015 році: "А раптом війна: у Ладижині усі бомбосховища за межами спальних районів, влада готує підвали".
"Наразі у Ладижині ведуться роботи по підготовці приміщень під бомбосховища – усі навчальні заклади міста вже підготували підвальні приміщення, очищуються і готуються підвали у багатоповрхівках в різних установах міста", – заявляли посадовці. Достойна справа.
Влада міста повинна відповідати
З часом розумні люди розробили додаток "Дія", завантажили мапи укриттів та пунктів незламності, але вони навряд чи вам допоможуть у складну годину, читко там можна зрозуміти тільки кількість об'єктів, та з пошуком їх розміщень є труднощі.
Далеко не будемо ходити, вже в цьому році, у серпні, ми згадували про укриття в у підвалах будинків житлової зони. Йшлося лише про три вибіркових адреси міста: Будівельників, буд. 26, Ентузіастів, буд. 40, Наконечного, буд. 1, та занедбані укриття у їх підвалах, купи сміття та битої цегли. Спуститися до цих підвалів, особливо в темну пору, небезпечно, світла немає, сходи пошкоджені, про опалення годі вже й говорити – реально руїна.
Цікаво чи змінилося відтоді щось у підходах влади міста до утримання укриттів, може відремонтували сходи чи приміщення, відновили освітлення, забезпечили меблями, обладнали опаленням, але ніт. Укриття по вулиці Ентузіастів, буд. 40, як і раніше не можна назвати приміщенням, тим більше укриттям.
Така ж історія і по вулиці Наконечного, буд. 1
Мешканці звичайно прибирають навколо своїх комор, однак цей підвал не дає щонайменшого натяку на можливість перечекати російський повітряний удар ракет чи "шахедів".
Така ж історія і з укриттям по вулиці Будівельників, буд. 26. Сходи до підвалу небезпечні навіть вдень, що говорити про ніч. І на укриття підвал зовсім не схожий. Тут також ніяких робіт не проводилося, ніхто навіть не намагався.
До речі, якщо якась "мудра" людина знайде хоча б в сусідньому кварталі щось гідне для використання, як укриття то відразу ж маємо запропонувати експеримент, наприклад у нічну пору збігати в те укриття. Зважаючи на кількість тривог, особливо вночі, досвід буде дійсно незабутній, і так щодоби. Додаймо до всього цього зиму, мороз, ожеледицю або сніг — маємо реальний хоррор.
Знаєте, про це взагалі можна довго говорити, он влада вже з 2015 року робила заяву у медіапросторі та нічого путнього з цього не вийшло – балачки, як і сьогодні. Проте, у всій цій полеміці є одна реальна річ, є одне дуже вагоме питання, хоч і неприємне, але вже на часі: "Хто за це відповість?" За розтрощені укриття, за ігнорування вимог безпеки, за таке ставлення до людей? Складається враження, що відповідальні особи міста чекають коли станеться, щось непоправне і тоді вже не буде вибору, знайдеться крайній.
Це реально правильне і своєчасне питання, його треба задавати зараз, до того, як щось трапиться, а трапитися може. Кожного дня Україна зазнає ракетних обстрілів, уся територія зазнає руйнувань, нерідко є постраждалі і загиблі. В умовах коли ворог нещадно атакує, створювати ситуацію коли люди не можуть укритися, коли мешканці будинків втомлюються долати перешкоди на шляху до укриттів, шукати їх, та в решті решт відмовитися від своєї безпеки, залишившись вдома, віддаючи життя на волю випадку – злочин тих хто мав про це подбати.