Cпрут російського православ’я міцно заліз у головні соціальні сфери Вінниччини і витягнути його щупяльця звідти буде дуже непросто.
Новий вінницький ставленик московського партіарха Кирила Варсонофій отримав свою робочу «приймальню» у Хресто-Воздвиженському храмі на пр. Космонавтів. Що й не дивно. Свою любов до Кремля та її «хрещеного батька» доводили як настоятель цього храму Микола Давидовський, так і інший, не менш одіозний священик – отець Сергій Виговський.
Вінниччина – ласий шматок для Московського патріархату. Новопризначений Варсофоній цього не приховує: «У Вінницькій єпархії найбільша кількість парафій Української Православної Церкви (мається на увазі РПЦ в Україні – ред.)».
Про масовану агітацію, яка лунала від представників РПЦ в Україні Варсонофій зазначає: «Священикам Вінницької єпархії низький уклін за їх пастирську діяльність. Протягом багатьох років вони людей правильно приводили до Христа... Батюшки тут дуже хороші, парафіяни вірні - стоять в Істині, прагнуть молитовно мене підтримати». І разом з тим Варсонофій надто переймається, що прокремлівську пропаганду тепер не можна проводити серед військовослужбовців ЗСУ: «На жаль, наші парафіяни-військовослужбовці залишені без духовної допомоги і піклування, без можливості участі в Таїнствах. Таким чином найбільша громада Вінницької єпархії тепер не має доступу до своїх парафіян».
І вже на зовсім «неписані декрети влади» посилається Варсонофій, коли агентів РПЦ прибирають з території комунальних та державних установ: «Дана вказівка влади з усіх храмів, які знаходяться при державних установах, акуратно виселити наших священиків за огорожу храму і установи». І хіба це дивно? Як ми вже писали, пропагандистська робота прихильників «руського міра» велась на території таких закладів довгі роки до війни…
Свічний заводик отця Сергія
Типажний отець Фьодор Востріков, майстерно виписаний Ільфом і Петровим – лише пародія на отця Сергія Виговського. Реальних масштабів діяльності вінницького священника отцю Фьодору досягнути неможливо було навіть у книжці.
Сергій Виговський примудряється відкрито торгувати із країною-агресором у військовий час, при цьому ховаючи всю свою грошовиту роботу під «богоугодні» справи, маючи від держави України податкові преференції, і при цьому за будь-якої нагоди ховаючись від критики за «свободою віросповідання».
Випускник Московської духовної семінарії Сергій Виговський почав будувати відомий вінничанам храм на "Електромережі" (Храм Стрітення Господнього) ще у 2006 році. Виговський є настоятелем храму, окрім нього тут служать ще двоє його синів – Ілля та Никодим (випускник Санкт-Петербурзької духовної семінарії).
Власне, ось Никодим Виговський "вигулькує" з-за спини Варсонофія...
А ось Никодим Виговський тримає ікону, а на передньому плані – його батько та патріарх Кирил. Ця фотографія досі «красується» на сайті спільного пдіприємства Виговських.
Що ж це за підприємство? Є у Вінниці така-собі фірма «Рось-Вінниця». За даними системи YouContol, засновниками цієї фірми є троє синів Сергія Виговського – Ілля, Михайло і Никодим. Також Никодим Виговський є засновником ТОВ «Діаліт» із більш, ніж 20 видами діяльності. Обидві організації зареєстровані за адресою вул. Богуна, 25а, де власне і зареєстровані самі священики-бізнесмени.
Цікаво, що раніше «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЬОГО УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ» знаходилась юридично також на Богуна. І лише у 2012 році «прописалася» по вулиці Пирогова, 150а, де і знаходиться храм. Також за цією адресою у листопаді 2018 року Сергій Виговський зареєстрував на себе ще одну ГО – «РЕЛИГИЙНА ОРГАНИЗАЦИЯ "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВ. РІВНОАПОСТОЛЬНИХ КИРИЛА І МЕФОДІЯ М.ВІННИЦІ УПЦ"». Схоже, скоро у дітей отця Сергія буде власний храм…
Тим не менш. Заходимо на сайт фірми «Рось-Вінниця». Там і досі йде збір пожертв на храм Виговського, що вже десятиліттями будується і активно продає вірянам «іменні цегли»: «Производство финансирует строительство 13-купольного храма Сретения Господня в городе Виннице. Просим и Вас оказать посильную помощь».
Лише один опис організації та контакти мали б зацікавити певних осіб:
Церковное производство «Рось-Винница» является одним из крупнейших изготовителей церковной утвари, художественных изделий и конструкций из металла, дерева и мрамора.
Адрес:
Украина, 21018, г.Винница, 4-й переул. Комарова, 4
Телефоны:
+38 (098) 525-33-33
+38 (098) 315-15-15
+38 (096) 517-67-25 Заказ изделий из мрамора
+380934074780 Viber
Представительство в России г. Ярославле
+74852607460
E-mail:
rospir@ukr.net
Серед проектів «Росі», якими так пишаються вінницькі церковники-підприємці, є і храми «Сретенский монастырь. Храм Новомучеников и Исповедников Российских на крови» (м. Москва), і проекти у Дівєєвському монастирі (Нижегородська область, Російська Федерація).
Як зазначається на сайті підприємства, виготовляти церковне начиння Сергій Виговський почав ще у 1986 році. Мрію отця Фьодора Вострікова Сергій Виговський здійснив ще у 1992 році, почавши виготовлення свічок. В 2009 році – зареєстрований торговий знак «Рось». Що цікаво, саме підприємство «Рось-Вінниця» зареєстровано Україною лише у 2011 році…
Власне, у цій історії варто лише додати, що храм отця Сергія – той самий, де відбулись збори трьох парафій церков УПЦ МП Вінниччини, де присутні священики оголосили про невизнання ПЦУ, перехід до них — недійсним та переслідування УПЦ (МП) на Вінниччині. А бізнес-об’єкти отця Сергій останнім часом палають, мов кремлівські зорі…
Похресники «руського міра»
Оскільки храм Виговського досі будується, Варсонофій «оселився», як ми вже писали, у Хресто-Воздвиженському храмі по пр. Космонавтів. Це не менш цікавий заклад. І в нього не менш цікавий настоятель.
З 2004 року по вулиці Келецькій, 59а (тобто, при цьому ж храмі) діє ГО «АСОЦІАЦІЯ ПРАВОСЛАВНИХ ПЕДАГОГІВ" В ІМ"Я СВЯТИХ РІВНОАПОСТОЛЬНИХ МЕФОДІЯ І КИРИЛА». Духівником Асоціації є настоятель Хресто-Воздвиженського храму протоієрей Миколай Давидовський.
«З самого початку існування Асоціації православних педагогів головним напрямком її діяльності стало сприяння у запровадженні предмету «Християнська етика» в загальноосвітніх навчальних закладах. В 2005 р. таких закладів було два, а на сьогоднішній день їх нараховується біля 150 (станом на 2013 рік). З метою підготовки вчителів християнської етики спільно з працівниками Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників запроваджено курси підвищення кваліфікації, на яких читають лекції члени Асоціації православних педагогів».
Варто звернути увагу і на наступне твердження: «Протягом кількох років на базі СЗОШ №31 м. Вінниці діяв дитячий православний оздоровчий табір «Чадо». Члени Асоціації постійно займаються вихованням дітей в недільній школі при Хресто-Воздвиженського храмі м. Вінниці».
Це, нагадаємо, 2013 рік…
Того ж року на сайті «Малороссійскій вєстнік» публікують звіт, в якому фігурує гостинність отця Миколи Давидовського до російського церковного хору. А закінчили звіт росіяни наступним:
Места, которые нам приходилось посещать, так или иначе, были связанны с общими важными историческими вехами в судьбе России и Украины.
Это было похоже на стремительный рейд духовного спецназа, пробивку туннеля, или прокладку силового кабеля.
Ведь и исторические даты, и памятные места, которые связаны с образами великих князей, от князя Владимира, крестителя Руси, Ярослава Мудрого, Владимира Мономаха, Александра Невского, и русских царей напомнили нам о том, что дух один, а дары различны как и формы служения. Эти примеры помогут нам вернуть утраченный идеал и смысл творческого и общественно-политического служения как форм ответственного благоверного служения людям и Господу.
Вспомним, что двуглавый орел, наследованный из Византии это образ Симфонии -- гармоничного взаимодействия светской и духовной власти и именно на этой формуле выросла наша цивилизация.
І от радо прийнятий російський духовний спецназ поїхав, а Микола Давидовський був нагороджений орденом від Онуфрія.
Слід згадати і про наставника. Митрополит Одеський та Ізмаїльський, архієрей УПЦ Московського патріархату Агафагнел є одним із найактивніших поширювачів ідей «Русского міра» в Україні та критиків «українського націоналізму». З 2006 року митрополит Агафангел був членом Партії регіонів. На місцевих виборах 2006-го та 2010-го двічі очолював список ПР до Одеської міськради. Належить до радикально проросійського крила партії влади. Агафангел свого часу погрожував анафемою вірянам, якщо ті проголосують за Віктора Ющенка, а влітку 2011 року в розмові з російським журналістом Алєксєєм Венєдіктовим, за словами останнього, заявляв, що «наша спільна батьківщина – СРСР», тоді як «Львів – це наша Чечня».
І разом з тим, на сайті Одеської єпархії читаємо: «О. Николай (Микола Давидовський – ред.) подчеркнул, что и он, и прихожане помнят, как 20 лет назад Владыка (мається на увазі Агафангел – ред.) заложил первый камень в основание этого храма. Протоиерей Николай также отметил, что «все мы являемся Вашими детьми, дорогой Владыка, так как Вы нас рукополагали в священный сан и ныне, верим, молитесь о нас». Митрополит Агафангел осмотрел храм, помолился у местных святынь, а также ознакомился с православной школой и детским садом, где воспитывают детишек в вере и благочестии».
Згідно даних системи YouControl, Микола Давидовський також є засновником ГО "ПРАВОСЛАВНИЙ ЦЕНТР ДУХОВНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ", дитсадка «ВІННИЦЬКИЙ ПРИВАТНИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС СВЯТОГО МИКОЛАЯ» та власне РО РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКОГО ХРАМУ УПЦ М.ВІННИЦЯ.
Земля і батюшки
Свого часу Микола Давидовський «відвоював» землю під свій храм у католицької громади. У дусі епічної саги на сайті храму події викладені так: «отец Николай Давидовский, уже наметивший под строительство храма место в многолюдном районе на Вишенке. Однако все оказалось не так просто, потому что на тот же участок свои претензии неожиданно выразила и католическая община. Власти города, относительно того, кому отдать место под застройку, принимали противоречивые, половинчатые решения. Шла борьба за души людей. Молодой православный священник был настроен решительно, ведь он, отстаивая духовные интересы своего народа, понимал, что отступать некуда, что это наша земля, и мы – православные отсюда никуда не уйдём. Община обратилась к президенту Украины и к нунцию в Ватикан».
Землю відвоювали, точніше в прямому сенсі відстояли (традиції стояння продовжуються і зараз, коли до будівлі суда за позовом проти РПЦ приходять саме «стояти»). Але цього – замало!
4 вересня у Вінниці на громадських слуханнях більшістю голосів погодили містобудівну документацію: «Детальний план територій 10-го мікрорайону обмежений вул. Стахурського, вул. Келецька та вул. Барське шосе в м. Вінниця». Переважною більшістю голосів представником від громадськості став протоієрей Микола Давидовський, який є настоятелем Хрестовоздвиженського храму Московського патріархату. Ця релігійна громада отримала від Якушинецької сільради в 2011 році 2 га землі і має намір звести на тій території храм. Таким чином, в мікрорайоні будуватимуть православну церкву Московського патріархату і медичний освітній комплекс при ній.
Православні медики у школі
Хоча церква і школа, як прописано в Конституції, в Україні живуть окремо, та не для православних педагогів та медиків.
Але ГО «Вінницька асоціація медиків» втілює програму «Християнська етика як засіб виховання моральних цінностей». Виконавцем проекту є ГО «Мир Дому Вашому», яке, як свідчить система YouControl взагалі зареєстровано у Києві.
«Мета проекту – показати необхідність виховання підростаючого покоління на християнських цінностях, засадах взаємодопомоги, розуміння та любові. Ми хочемо нагадати громаді, що всебічний розвиток особистості та переоцінка цінностей у бік духовності – це те, що сьогодні потребує українське суспільство», – зазначила голова Вінницької обласної громадської організації «Вінницька асоціація медиків» Руслана Харковенко.
У рамках реалізації в області освітнього проекту «СВІЧАДО» буде проведено конкурсний відбір вчителів та волонтерів для подальшого вивчення навчального курсу «Християнська етика», який у майбутньому вони зможуть викладати у закладах освіти області.
Нічого не нагадує? Авжеж, с точністю скопійована програма пропаганди, як у «Асоціації православних педагогів» при храмі Миколи Давидовського.
Але і це не все. Якщо заходити – то з головою, вирішили вінницькі православні прихильники кремлівських цінностей. «Союз православних медиків» на Вінниччині теж є, і його члени теж співчутливо ставилися до ідей чорносотенців, про яких ми вже писали. А їх «оплот» - у храмі на честь Луки Кримського, який часто згадується на сайті «Союза Русского Народа».
Як бачимо, спрут російського православ’я міцно заліз у головні соціальні сфери Вінниччини і витягнути його щупяльця звідти буде дуже непросто.