Монархісти-царолюбці осіли у Вінниці давно і міцно. Навіть сьогодні вони діють майже відкрито на Вінниччині і продовжують пропаганду ідей «русского міра». Звичайно, не так відверто, як на початку «десятих»… Раніше не було війни, на різні громади і їх кураторів не звертали уваги, тому міська влада виділяла землі для вінницьких прихильників «руського миру». Раніше.
Основну свою діяльність прихильники російського монархізму чинили від імені громадської організації «Руський православний Центр по вивченню культури «Святий Георгій». У 2017 році цю ГО перереєстрували на громадську організацію «Скоропослушниця». Змінили і адресу реєстрації – на «ВУЛИЦЯ СТЕЛЬМАХА, будинок 47, квартира 25» замість «ВУЛИЦЯ ПАВЛИКА МОРОЗОВА, будинок 21, квартира 37». Незмінним залишився, як свідчати дані сайту YouControl ЄДРПОУ – 35599807, керівник - Лаврененко Ілля Анатолійович, а також засновники - КОВАЛЬОВ ВАЛЕРІЙ ЮРІЙОВИЧ, ПАСЮК БОРИС АНАТОЛІЙОВИЧ, ПОЗДНЯКОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ.
Ілля Лавриненко, до речі – керівник релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ІКОНИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ "СКОРОПОСЛУШНИЦІ" М. ВІННИЦІ ВІННИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ"». Це храм на території «будинку престарілих», настоятелем якого і є згаданий ієрей.
У листопаді 2017 року їм вирішують «надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що перебуває в користуванні Громадської організації «Руський православний центр по вивченню культури «Святий Георгій» (код ЄДРПОУ – 35599807, юридична адреса: м. Вінниця, вул. Павлика Морозова, 21/137) (договір оренди земельної ділянки, зареєстрований від 19.12.2014р. №01391), площею 0,0666 га, кадастровий номер 0510100000:02:036:0062, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 106, для будівництва і обслуговування будівель громадських і релігійних організацій, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна належні ГО «Руський православний центр по вивченню культури «Святий Георгій».
А вже наприкінці цього ж місяця, враховуючи скандальність рішення, представники влади забирають у «Святого Георгія» на прохання цієї ж ГО землю і віддають релігійній громаді «Скоропослушниці». Законних підстав відмовити чиновники не знайшли. А як відомо, «Святий Геогрій» і «Скоропослушниця» - рідні структури. Ті ж монархісти, тільки у профіль. На жаль, в Україні діють лояльні закони, тому «геть від Москви» інколи складно навіть у маркерному місті, в якому, як нині заявляють окремі проросійські сили, порушуюються інші права.
Хоча ці дарування монархістам землі у Вінниці тривали із самого початку війни. Наприклад, наприкінці 2014 року було розпочато цей процес.
Та і це не все. У грудні 2015 року для ГО «Руський православний Центр по вивченню культури «Святий Георгій» продовжили оренду офісу по вулиці Пушкіна, 2 площею 49 кв.м. за ціною менше 400 грн/міс. Тільки у жовтні 2018 року це приміщення віддали КП «Інститут розвитку міст». Власне, навіщо було під час війни подовжувати строк оренди проросійській ГО – запитання. Як і те, хто саме лобіював його?
Припустити, що міська влада не знала про діяльність монархістів-царелюбців складно. Адже лише протягом 2011-2013 років ця ГО уславилась немислимими сьогодні, але допустимими тоді владою діями. Можливо, слідкувати за діяльністю мали інші державні структури, а вони чомусь не звертали уваги. Це не звинувачення, а припущення.
Нагадаємо про більш актуальні й нині заклики. Перш за все, «святогеоргіївці» відкрито заявляють про себе як про адептів «руського міра». Ось збережена сторінка із сайту Вінницької Єпархії про діяльність цієї ГО. Цитуємо мовою оригіналу:
Работа Центра проходит при помощи координаторов – активных прихожан, которых мы информируем о всех предстоящих событиях, а они рассказывают о этом в своих храмах.
За прошедшие 10 лет Центр провел самые разные мероприятия и акции. Среди них крестные хода и молитвенные шествия, приуроченные к памятным датам – Переяславской Раде, Полтавской битве, Великой Победе и т.д., а также антиглобалистские выступления против втягивания Украины в НАТО.
Осенью 2008 года наши ребята организовали пикет против приезда в Винницу т.н. «патриарха» Филарета. К сожалению, воспрепятствовать его приезду мы не смогли, но наш протест все-таки заставил раскольников ограничить масштабы своих «мероприятий».
К самым нестандартным акциям Центра можно отнести молитвенные стояния 2006 года, проведенные во время гастролей скандально известного шоумена Бориса Моисеева. Наши протестные выступления против пропаганды содомского греха на эстраде и телевидении стали одними из первых в Украине.
Первыми в Виннице мы поддержали всемирную акцию «Георгиевская ленточка»: заказали и раздали в память о павших на войне несколько тысяч желто-черных полос. Желающих получить ленточку – символ подвига и Победы – в нашем городе всегда так много, что приходилось резать их надвое, чтобы досталось всем. Однажды подошел ветеран, желая получить ленточку, но все они уже были розданы, и кто-то из наших активистов отдал фронтовику свою. Дедушка благодарил со слезами: «Эта ленточка дорого стоит. Если бы вы знали, какой ценой она далась!». Акция «Георгиевская ленточка» ожидаема и любима всеми, а значит – память о героях Великой Победы жива.
… наведению контактов между духовенством и светской властью нашего города Центр всегда уделял немалое внимание. Ведь были периоды, когда чиновники, по сути, игнорировали нужды православных. Например, осуществлялась попытка отобрать сад, примыкающий к зданию епархиального управления. При нашем посредничестве эта проблема была решена. Также удалось уладить вопросы выделения земельного участка под строительство храма св. Иоанна Кронштадтского и оформления прав собственности по храму блаженной Ксении Петербургской. Посильную помощь оказывал Центр и другим храмам города.
І головне:
Мы приглашаем к работе всех желающих, кому дороги идеалы Святой Руси, кому небезразлично будущее и единство Русского Мира, задачи которого были очерчены Святейшим Патриархом Кириллом на III Ассамблее Русского Мира.
Інше джерело, безпосередньо з Москви, вказує, що ГО «Святого Георгія» діє у Вінниці ще з 2000 року. А метою діяльності ГО є: «Защита православных ценностей, сохранения единства в рамках Московского Патриархата, формирование положительного образа Русского Мира среди населения Украины». До речі, у описі феєрично все, навіть адреса електронної пошти вінницьких монархістів - ImperiaVK@mail.ru...
Один із засновників «руського центру» Борис Пасюк – священник не вінницький, але доволі відомий своїми «ватними» поглядами.
Але у порівнянні із іншим «руськоцентровиком» Валерієм Ковальовим, він – ледь не дитина.
Окрім згаданої ГО, Валерій Ковальов ще є керівником неіснуючої вже вінницької міської організації партії «Руський блок» (код – 26076176).
Також Ковальов досі значиться керівником Вінницького відділу «Союза Русского Народа», радикальної православної організації, яка дивним чином не заборонена в Україні.
Власне, завдяки сайту СРН легко віднайти основні діючі центри «русскава міра» у Вінниці. Це окрім храму «Скоропослушниці» (на території будинку престарілих) також храм преп. Лаврентія Чернігівського (на території лікарні імені Ющенка), храм Ксенії Петербурзської (на "Бригантині"), храм святителя Луки Кримського (поблизу онкодиспансера) та інші.
Саме у храмах Луки та Лаврентія у 2008 році СРН проводили заходи на честь сім’ї російського царя. Того ж року активісти СРН виступили з акцією протесту до приїзду патріарха УПЦ Філарета у Вінницю. У якості «агітки» використовували пропагандистський матеріал авторства настоятеля храму на території психлікарні Костянтина Іванченка.
У 2010 році Ковальов і інші «віруючі» влаштували ходу у Вінниці із девізом: «Русь Святая, храни веру Православную, в ней же тебе утверждение».
Аналогічну ходу на честь царя Миколи влаштували вінницькі "руськомирівці" і в 2011 році.
У 2012 році вінницькі монархісти були засмучені, оскільки «в зв'язку з тим, що організатором заходу було Єпархіальне управління, було заборонено використання будь-якої патріотичної символіки, в тому числі великих імперськіх прапорів з символікою СРН». Вихід "царолюбцями" був знайдений - учасникам хресного ходу були роздані маленькі імперські прапорці. І це у Вінниці!
У 2013 році Ковальов ходи не організовував, оскільки партійне завдання з Москви було всеукраїнського масштабу – протистояти асоціації із ЄС.
Разом з тим, все ті ж «георгіївці» у 2011 році розмістили у Вінниці біг-борди із портретом Миколи ІІ.
- Хочемо донести людям, що на всіх нас до сих пір висить прокляття за злодійське вбивство більшовиками царської сім'ї. Російський та український народ присягали на вірність роду Романових. Хто порушує цю клятву, потрапляє під прокляття, - розповідав Ковальов журналістам.
Повторно вивісили біг-борд із царем і у 2012 році.
У церкві на території лікарні №2 монархісти провели також і молебен за царську сім’ю.
Влаштували монархісти і стояння під сонцем за царя Миколу на площі Театральній. Подібне стояння за віру і царя було проведено в закутках Театральної і у 2011 році.
До речі, судячи із повідомлень на сайті СРН, як не намагався Ковальов доєднатися до російського народу, його так і не взяли туди.
У липні 2013 року «георгіївці» знову зібрались заради того, аби поспівати «Боже, царя храни», але нових біг-бордів із царем вже не вішали. «Патріоти» окрім співання релігійних пісень та гімнів давно неіснуючих імперій обурювалися електронними щоденниками у школах та дивилися правильні фільми, дозволені патріархатом. Також православні монархісти обурювались можливістю будівництва заводу «Монсанто» у Вінниці. Щоправда, пізніше завод не стали будувати, зокрема і через противників ГМО з іншого фронту, народнорухівського.
Завдяки публікації листів Кирила Фролова, який своїми порадами «як врятувати батьківщину» спамив головного священника Путіна Кирила, стало відомо, що «в Виннице молодые русофильские священники создали 40 приходов в каждом микрорайоне, при каждом созданы хорошие газеты и школы, активист православного движения воссоединения Валерий Ковалев стал советником мэра Винницы по религиозной политике. И все это - вопреки антироссийским истерикам «евроинтеграционного олигарха», «владельца Винницы» Петра Порошенко».
Цікаво, правда, коли це Ковальов був радником у Гройсмана? Мабуть, що лише бажав ним стати. Але на таких персон як Фролов та на їхні фантазії варто звертати увагу виключно через згадку прізвища Ковальова та його діяльності у Вінниці.
Сьогодні про діяльність Ковальова не чути. Разом з тим, написи на стінах, зупинках у Вінниці про паспорт, інтернет та код диявола, можуть сигналізувати про те, що "георгіївці", які стали "скоропослушницями", вирішили тимчасово змінити платівку із поклоніння на царську сім’ю на антиглобалізм…
Звичайно, ми розповіли не про всіх агентів "руського мира". Далі буде...