Вінницька «Батьківщина» зранку 30 квітня заявила про перемогу на виборах у Тростянецькій ОТГ, де «взяла» на один (!) мандат більше, ніж БПП, а деякі провладні ЗМІ, не намагаючись скрити радість, вже навіть привітали прихильників Юлії Тимошенко. Втім, якщо навколо «біло-сердечних» не створиться більшість, вони можуть піти шляхом «старших товаришів» - з Вінницької облради – і через особисті образи зривати сесійні засідання. Принаймні на обласному рівні не озброєним оком можна побачити, як популізм переважає здоровий глузд, а, отримуючи депутатський статус, деякі обранці відверто показують, що особисті забаганки та з’ясування відносин значно важливіші за інтереси будь-якої громади, зокрема власних виборців.
Результати виборів у Тростянці у партійній площині цікаві політтехнологам та партфункціонерам. Таким чином вони намагаються з’ясувати електоральні настрої з прицілом на майбутнє. На рівні району чи ОТГ існують свої клани, і вони, не порушуючи закон, «розставляють своїх протеже по різним «кошикам», тобто партіям. Тому політика та доля громади не залежатиме від того, у кого скільки мандатів. Гірше з популізмом і демагогією. Вони перетворилися на хронічну хворобу.
Згадаємо, дві минулі сесії облради. На черговій, коли представники «Свободи», «Батьківщини» і УКРОПу, зрозуміли, що їхнє рішення щодо надання чорно-червоному прапору статусу офіційного під час урочистостей не отримає необхідної підтримки у колег, залишили зал. І байдуже, що у порядку денному значилося понад 70 питань, більшість з яких стосувалася кадрових призначень чи виділення коштів бюджетним закладам. По факту проголосували лише за 7…
Мабуть, щоб запобігти колапсу, голова облради Анатолій Олійник призначив позачергову сесію, на яку винесено лише три «кадрові» питання. У кулуарах зразу ж почали говорити про те, що депутатів збирають для «завершення» розпочатого раніше. Так і сталося. «З голосу» голова фракції «Солідарність» Олександр Крученюк додав ще 72 питання. Зокрема і по прапору.
У популістів і демагогів у «кишені» був інший козир. До речі, у «Вікіпедії» вказують, що демагогія – це маніпуляція інформацією, набір ораторських і полемічних прийомів і засобів, що дозволяють ввести аудиторію в оману і схилити її на свій бік. Найчастіше застосовується для досягнення політичних цілей…
Поки формувалися уточнення до порядку денного близько години у депутатів зайняло «обговорення» неоднозначній ситуації навколо двох їхніх колег - Тетяни Редько з «Батьківщини» та Юрія Яремчука з «Опоблоку».
Усі звикли до того, що ці обранці постійно конфліктують, а їхні публічні «розборки» надають колорит та «перчинку» сесіям. Так ось, коли стало ясно, що через відсутність кворуму попередню сесію потрібно закривати, відбулося чергове «зіткнення» цих депутатів.
У той час як Т. Редько смартфоном знімала сесійний зал, перегородивши прохід, Ю. Яремчук, мабуть, щоб її обійти, став ногою на сидіння, а рукою оперся на голову колеги. Чи то загравання, чи то помста… Принаймні, саме так виглядала ситуація на відео з залу. Ймовірно, що при цьому обидва депутати обмінялися «люб'язностями».
Після цього Тетяна Василівна звернулася до лікарні, заявила, що її - заслуженого журналіста - побили при виконанні професійних обов'язків, а пізніше підкреслила, що у неї вивих шиї та інші пошкодження, які призвели до госпіталізації, а також написала заяву в поліцію. Вже і кримінальне провадження відкрито. Юрій Якович реагував на це уїдливо, але кулуарно…
На балконі сесійної зали до десятка активістів з «партії пенсіонерів» вимагали «геть Яремчука». Правда, оскільки їх імпровізовані плакати періодично «з'їжджали», то іноді, судячи по надписам, вони хотіли «вигнати» Редько. Ті, хто були не в курсі, не від разу могли зрозуміти, за кого у даному випадку ці вічні немолоді протестувальники.
Депутат від «Батьківщини» Владислав Рой в першу чергу запропонував розглянути «поведінку Яремчука». Як виявилося, фракція хотіла не стільки публічного засудження дій колеги по депкорпусу, як виключення його з постійної комісії з питань комунального майна.
Чому? Кулуарно депутати пояснювали, що саме у цій комісії намагаються вивільнити місце для лідерки «біло-сердечних» Людмили Щербаківської. Можливо, це лише припущення.
Коли голова облради Анатолій Олійник надав слово Тетяні Редько і вона почала розповідати про побиття, «вивих шиї» і «регіоналів», колегу перебив «опоблоківець» Сергій Чорноокий.
«Тетяна Василівна, так Ви ж були наша - з Партії регіонів», - заявив депутат, чим викликав бурхливі овації залу.
Вона заперечувала, уточнивши, що була в «Єдності», а потім в «Батьківщині».
«Вже і ООН, і ОБСЄ бачили, як Яремчук вискочив на крісло і що потім сталося... Я ніколи не була членом ПР», - заявила Т. Редько.
Її виступ супроводжувався низкою заяв інших депутатів - як тих, хто її підтримував, так і незгодних з тим, що міжособистісний конфлікт - привід «відраховувати» депутата з комісії.
Коли в залі стояв гул, а Олійник розумів, що на цьому голосування може закінчитися, журналісти почули, як Редько звернулася до нього зі словами: «Хрестиком клянусь, я не хочу зривати сесію», демонструючи натільний хрест.
Хоча депутати ніяк не могли заспокоїтися, глава облради пішов на хитрість і поставив питання щодо виключення з комісії на голосування. «Відрахування» Яремчука підтримали тільки 8 обранців з 61-го. Деякі з його опонентів під час голосування ще гуляли по залу та сперечалися. На знак протесту депутати від «Свободи», «УКРОПу» і частково «Батьківщини» покинули зал.
Демарш «своєї» фракції намагався «виправити» депутат від «Батьківщини» Геннадій Мазур. Перед входом до залу він голосно пояснював однопартійцям, що ініціював питання про те, щоб повернути акції «Вінницяфармація», і за це потрібно проголосувати, а вони йдуть. Суперечка не дала результату. Мазур повернувся без партійної підтримки.
Всього у той день депутати мали розглянути 77 питань. Після того, як частина обранців через те, що Яремчука не виключили з комісії, залишили приміщення облради, залишилося 44 обранця. Критичний мінімум. Працюючи до 15.30, вони підтримали 35 з 44 питань, які ставилися на голосування. Звісно, це не ідеальний результат, але дещо. Депутати навіть зібралися після обідньої перерви, чого у цьому році це не відбувалося.
Згадаємо про популізм і демагогію. Можна припустити, що деякі депутати пішли із солідарності з однопартійцями. За кожним демаршем стоять ідеологи. Але саме вони розказують звичайним виборцям про свою користь у облраді і про те, як захищають людей з партійною символікою у серця. А потім через особисті образи, примхи та бажання нехтують сесією і рішеннями, від яких залежить доля тисяч жителів Вінниччини. Тому справа не в тому, яка партія перемогла у окремому ОТГ, а чого виборці хочуть від обранців і як ставляться до демагогів.