На жаль, у Вінниці стає вже «правилом» ситуація, коли власники маєтків, користуючись «лояльністю» законодавства, переробляють свою нерухомість під хостели чи багатоквартирні будинки. Зиск є очевидним. Коли велика власна оселя не потрібна, вона може стати засобом для заробітку. Однак, під час таких «трансформацій» житла зазвичай не враховуються інші чинники – від наявної потужності трансформаторної підстанції до обсягів вигрібної ями, які можуть фізично не задовільнити всіх нових мешканців «малосімейки». За принципом такої «трансформації» нині триває реконструкція будинку по вуд.Будівельників, 9, що на Старому місті. Попередньо, після «реконструкції» він має бути розрахований на 24 родини замість однієї.
Про це пише NaПарижі.
Порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого
Район між вулицею Якова Шепеля та ставками почав забудовуватися з початку 1990-их. Тоді ж перші ділянки віддали під приватну забудову на вулиці Будівельників. Оскільки тодішні архітектори не передбачали потужного розвитку, то вважали достатнім залишити мінімальну ширину вулиці – щоб могла проїхати одна автівка.
Досі більшість будинків там залишаються приватним житлом. Проте один з них у 2021-му продали, і нові власники вирішили переобладнати п’ятиповерхову оселю під багатоквартирний будинок. Наразі там триває реконструкція зі «створення» 20 квартир. Поруч на земельній ділянці будується одноповерхова споруда на 4 квартири.
Через такі новації на сполох забили сусіди. За словами вінничанина Володимира Марчука, інженерна інфраструктура вулиці не витримає додаткового навантаження, адже від початку не була розрахована на збільшення фактично удвічі.
«Ми почали звертатися до надавачів послуг та місцевої влади, аби ті втрутились, але, на думку мешканців вулиці, отримали відписки. Так, сучасне законодавство настільки мінімізувало втручання всіх наявних інституцій у будівництво та реконструкцію, що звело нанівець саму ідею існування будь-якого контролю за будівництвом та реконструкцією. Однак, постраждаємо не лише ми, у даному випадку постраждає місто загалом», - переконує вінничанин.
Приміром, вулиця завузька та фізично не «пристосована» до збільшення приватного автотранспорту. Якщо у 1990-их на вулиці існував деякий резерв потужностей електромережі, то нині його немає. За словами В.Марчука, ТП і мережа не розраховані на додаткових споживачів, а з їх появою виникатимуть «просідання» напруги.
Не на часі через війну
У департаменті архітектурно-будівельного контролю Вінницької міськради на звернення мешканців відповіли, що на час воєнного стану обмежені у повноваженнях, втім провели співбесіду з новими власниками проблемного будинку, а також звернулись до «Вінницяобленерго» за втручанням, але там поки не відповіли.
Тож, дієво нічим допомогти не можуть…
Збільшення кількості споживачів передбачає зростання попиту на питну воду та обсягів каналізаційних стоків. Фізіологічні процеси ніхто не відміняв. По-перше, не зрозуміло чи водогін «потягне» додаткову потужність. По-друге, на ділянці по вул.Будівельників, 9 є лише вигрібна яма. А чи здатна вона безпечно вмістити усі стоки від майбутніх квартир? На жаль, у передмісті Вінниці – на території Якушинецької громади – є прецедент, де стоки періодично «пливуть полями», а сморід відчувають не лише жителі найближчих вулиць, а й міста.
Цікавою та змістовною можна назвати відповідь КП «Вінницяоблводоканал» на звернення мешканців щодо невтішних перспектив. У документі на ім’я заявників йдеться про те, що «під час обстеження встановлено, що жодних порушень не виявлено».
«Проєктно-технічна документація розробляється відповідно до виданих виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення технічних умов», - йдеться у відповіді.
Але за висновком заступника начальника КП «Вінницяоблводоканал» Руслана Слюсаренка виявляється, що «споживач за вказаною адресою підключений до централізованого водопостачання та водовідведення до технічних умов та проєктної документації, згідно чинного законодавства».
Звісно, ставити під сумнів компетентність керівника є зайвим, але висновком він, ймовірно, намагається ввести в оману авторів звернення. Адже на вулиці Будівельників не існує системи централізованого водовідведення. Взагалі. І ніколи її не було.
Як пояснив В.Марчук, декілька років тому мешканці хотіли долучитися до міської програми співфінансування для асфальтування вулиці. Проте потім всі погодилися, що немає сенсу асфальтувати вулицю, а через декілька років її розривати, аби прокласти каналізацію. І питання закрили. Адже на весь обсяг потрібних робіт вони не змогли зібрати кошти.
NaПарижі теж звернувся до комунального підприємства із запитом, чи існує система водовідведення на вулиці Будівельників або чи планується її спорудження протягом поточного року. З відповіді зрозуміло, що її немає… Але це «державна таємниця».
Відповідальна особа зазначила, що відповісти чи існує каналізація на маленькій вулиці «виключно в інтересах нацбезпеки», а також з метою «охорони здоров’я населення» не можна. У «Вінницяоблводоканалі», здається, знущаються з того, кого називають населенням. Вони насправді вірять у те, що завдадуть шкоду відповіддю, коли раніше фактично кепкували з жителів вулиці?..
Як по закону
Відповідно до норм Цивільного кодексу України, власник житла може на свій розсуд проводити ремонтні роботи та будь-які зміни, не порушуючи правил експлуатації будинку. У разі проведення реставрації, капітального ремонту, перепланування приміщень, а також реконструкції без змін зовнішньої конфігурації та зміни цільового призначення, містобудівні умови і обмеження не потрібні.
Проєктна документація на будівництво (реконструкцію) об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, створеними такими органами.
Маючи на руках проєктну документацію, заповнюється декларації про початок виконання будівельних робіт. Саме правильно заповнена декларація є гарантом безперешкодної реєстрації органом державної архітектурно-будівельного контролю, що послужить базою до виконання безпосередньо будівельних робіт. У даному випадку мова йде про категорії І-ІІІ складності. А такі проєкти будівництва не підлягають обов’язковій експертизі перед заповненням декларації про готовність об’єкта до експлуатації та отриманні свідоцтва про право власності на новий реконструйований об’єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, на сьогоднішній день законодавець практично повністю віддав процедуру узаконення реконструкції в руки самого замовника. Як хочеш, так і перебудовуй…
Прибутки власнику, фекалії – місту
Якщо відповідні інстанції не бачать прогнозованих проблем, то спробуємо їх змоделювати. Отже, вище зазначений будинок розташовано на березі ставка. Раніше його вигрібна яма була розрахована на «фізіологічні потреби» у стоках однією родини. Припустимо, п’яти людей. У разі заселення мешканців у 24 квартири обсяги збільшяться приблизно у 5 разів.
Можна припустити, що коли яма не справлятиметься з «навантаженням», то переливатиметься у бік водойми. Гіпотетично. Нині цього не доведеш. А от потім співробітникам комунальної «Муніципальної варти» доведеться фіксувати порушення та виписувати протоколи, коли викиди матимуть наслідки для ставка.
Ба більше, на вулиці є ливнева каналізація, яка сполучається зі ставком. До неї не складно підключитися, щоб вирішити питання з «надлишковими» фекаліями…
До речі, безіменний ставок розташовано вище за течією іншого – «озера Затишного», на берегах якого містяться відпочинкова зона, що доволі популярна серед вінничан. Адже влітку на вихідних там насолоджуються водними процедурами сотні містян.
Нижче за течією гряда ставків і Південний Буг. Притока впадає у річку трохи вище греблі Сабарівської ГЕС.
Апокаліптичний для екології міста сценарій можна попередити. Однак, для цього комунальні та державні інституції мають «відкрити очі» та, прорахувавши ризики, навести лад на окремій ділянці. А «Вінницяоблводоканалу» нарешті забути про «принцип страуса», адже іноді замість піску може бути каміння… чи фекалії.
Можливо, у такому разі цей випадок стане показовим для інших і припинить хаотичну забудову та перебудову, поки перевірки «не на часі», адже наслідки розгрібати будуть не забудовники, а громада загалом.