Перші пів року роботи Вінницької обласної ради показали, що сесії можуть не тривати від ранку і до обіду у їдальні, а значно швидше. Відсутні гучні політичні заяви та взаємні образи депутатів. На думку колишнього прокурора області, а нині голови обласної ради Вячеслава Соколового, причина у професіоналізмі як депутатів, так і якіснішій підготовці рішень до пленарних засідань. Але до нього є інші питання, які набрали розголосу останнім часом.
«Прокурор приймає рішення одноосібно, а тут рішення приймаються колегіально»
- Вячеславе Петровичу, майже пів року Ви очолюєте обласну раду. Вінничани Вас пам’ятають як керівника обласної прокуратури (2014-19 рр.). Чи відрізняються методи управління у цих різних по суті органах влади?
- Безперечно, що відрізняються. Регламент, законодавчі повноваження виписані по-різному. Так чи інакше, а рішення спрямовані на розвиток процесів, які потрібні суспільству.
Про спільне. Як є незалежність прокурора у кримінальному процесі перед керівником прокуратури, так і депутата – в ухваленні рішень перед очільником облради. Цю незалежність треба поважати, а прокурору та депутату її дотримуватися.
Але є відмінності… Прокурор приймає рішення одноосібно, а тут рішення ухвалюються колегіально. В органах прокуратури політики взагалі немає, тут вона присутня, як і дискусія. Утім, будь-де закон має бути вище, а відтак кожне рішення має ухвалюватися в інтересах людей, забезпечення стабільності та розвитку. Тому і відповідальність колегіальна. А ще в раді відчуваєш, що ближчий до людей та їхніх проблем.
- Що Вас вразило, шокувало, здивувало на цій посаді?
- Нічого. Звісно, все нове викликає емоції, але вони позитивні.
- Після обрання на посаду спілкувалися із попередником Анатолієм Олійником?
- Так. На першій установчій сесії ми і спілкувалися, і побажали один одному успіху. Дякую Анатолію Дмитровичу. Він мені навіть трішки позаздрив, зазначивши, що склад депутатів 8 скликання більш якісний і конструктивний. Потім ще декілька разів спілкувалися, а, взагалі, ми знайомі із 2005 року, адже працювали певний період в одному районі, через деякий час – у Вінниці. Наші стосунки дозволяють нам спілкуватися постійно, якщо в цьому є потреба.
- Які новації запровадили чи плануєте запровадити в облраді? Перерахуйте три найважливіших.
- Перше. Регламент, який ухвалили радою 8 скликання і який діє на сьогодні, дозволяє працювати швидше, ефективніше та оперативніше. Зменшено кількість депутатських комісій із 13 до семи.
Друге. За регламентом сесія проводиться щомісяця в останню п’ятницю. Всім зрозуміла системність і дата.
Третє. Ми відійшли від паперового документообігу під час організації проведення сесій. Проєкти рішень, порядок денний і все, що стосується сесійної роботи, пересилається депутатам на електронні адреси. Таким чином ми економимо сотні кілограмів паперу.
- А чи всі депутати готові сприймати матеріали в електронному вигляді, адже раніше був певний супротив через незручності?
- Вже кілька сесій відбулося без роздачі паперу. Перед тим провели інформаційно-роз’яснювальну роботу з депутатським корпусом - і жодного нарікання чи пропозицій повернутися до паперового документообігу станом досі не надійшло. Переконаний, що і надалі не надійде.
Я бачу, що до сесійної зали депутати приходять абсолютно готовими до розгляду питань. А це означає, що отримувати на пошту матеріали для всіх зручно. Навіть депутатам старшого віку.
«За якими критеріями оцінювати діяльність керівників комунальних підприємств? По зовнішньому вигляду – не об’єктивно, по результатам без конкретних завдань – дивно»
- Є такий неформальний критерій, як «професійність депутатського корпусу». На Вашу думку, нинішній склад не гірший за попередників за цим показником?
- Я скажу про нинішній склад, не оцінюючи попередній. Так от, нині депутати – висококваліфіковані представники галузі охорони здоров’я, науки, освіти, аграрного сектору, а також соціально активні люди – волонтери, викладачі вузів, управлінці різного рівня та у різних сферах. Тому склад депутатського корпусу (цього скликання) я оцінюю як найбільш фаховий за кілька попередніх каденцій, а колег вважаю відповідальними та професійними. Звісно, я не можу давати загальну оцінку за усі роки незалежності, оскільки не займався такою аналітикою.
- Чи задоволені роботою комунальних підприємств та установ? Можливо, попри дію контракту, потрібні дострокові зміни керівництва деяких закладів, аби збільшити їх ефективність, функціональність, користь?
- Є багато думок, які перейшли у фазу реалізації. Кілька місяців тому ми з колегами проводили обов’язкову оцінку роботи комунальних закладів, і стикнулися з нерозумінням того, за якими критеріями оцінювати діяльність. За зовнішнім виглядом – не об’єктивно, за наявністю результатів, коли не ставляться конкретні завдання, – дивно…
Щоб казати, задоволений чи ні, треба спочатку оцінити, а для оцінки, за моїм розпорядженням, створена робоча група, яка працює над розробкою зрозумілих критеріїв оцінки діяльності комунальних закладів в залежності від їх профільності. У цьому питанні співпрацюємо з департаментами облдержадміністрації, адже в них є виконавча функція, і це їх зона відповідальності за функціонування обласних закладів.
Звісно, завдяки моніторингу роботи комунальних закладів у нас є певні питання до деяких підприємств, але про їх оцінку скажу після розробки критеріїв.
- І таких підприємств близько десятка?
- До п’яти… Давайте зачекаємо. Ситуації виникають різні. Приміром, у галузі охорони здоров’я колишні райлікарні, які стали комунальними підприємствами, не завжди можуть працювати на госпрозрахунку через зміну законодавства та умов Національного центру здоров’я.
- Коли чекати на розроблені критерії?
- Потрібно кілька місяців. Думаю, матимемо розуміння у вересні-жовтні. Додам, навіть призначаючи на підставі висновків конкурсної комісії керівників комунальних закладів, ми жодного разу не укладали угоду на п’ять років. Зазвичай, призначали на три роки чи навіть рік. Ми зменшили термін, щоб мати можливість або продовжити, або припинити відносини, якщо керівник недосконало виконує обов’язки.
- Які установи нині можна назвати «слабкою ланкою»?
- Краще наведу приклад. Нещодавно ми об’єднали два комунальні заклади – ВОСТМО «Фтизіатрія», що на Гніванському шосе, та Козятинську обласну туберкульозну лікарню, де навіть не знайшлося бажаючих подати заявку на конкурс на посаду керівника закладу. Я вважаю це рішення абсолютно правильним, адже відверто слабкий заклад у Козятинському районі приєднався до значно сильнішого - вінницького.
У козятинській лікарні працівників було більше, ніж пацієнтів. У той же час вінницька «Фтизіатрія» має можливість прийняти на лікування у рази більше хворих. У результаті ми отримали не лише економію бюджетних коштів, але й зовсім іншої якості умови для лікування хворих.
«Я завжди можу почути людей, але «телефонне право» в мене не працює, рішення про призначення на посаду ухвалюється конкурсною комісією»
- Часто доводиться спілкуватися на теми збереження посад тими чи іншими керівниками чи «презентації» нових кандидатур?
- Частих розмов немає. Не заходять… Рішення про призначення на посаду ухвалюється конкурсною комісією, «телефонне право» в мене не працює.
Я завжди можу почути людей, але наше завдання – якісний працівник, особливо управлінець. Тому, коли звертаються, я пропоную подавати резюме на конкурсну комісію. Я лише розпорядженням затверджую її склад і жодного разу не працював у комісіях.
- Можливо, звертаються до керівника конкурсної комісії. Не цікавилися?
- Точно, ні. Я це знаю, адже потім перевіряю документи, які надходять від конкурсантів.
- «Українська Стратегія Гройсмана» має більшість в обласній раді, що, фактично, дозволяє ухвалювати рішення, не озираючись на інші фракції. Не вважаєте, що у монополії є недоліки?
- В обласній раді відсутня монобільшість. Якщо проаналізувати сесії, то переважно рішення ухвалюються абсолютною більшістю присутніх в залі депутатів. Звичайно, на фракції «УСГ» велика відповідальність за рішення, я обрався від цієї партії, але загрози у цьому не бачу.
«Затято опозиційну політичну силу в раді я назвати не можу. Всі - за конструктив»
- Які фракції можете назвати затятими опозиціонерами та яким чином шукаєте порозуміння з їхніми представниками?
- Я спілкуюся з усіма. Коли рішення зрозуміле, користь для області очевидна, тоді не треба шукати компромісу. Основне завдання «УСГ» - розвивати Вінниччину. У цьому маємо підтримку інших фракцій. Затято опозиційну політичну силу в раді я назвати не можу. Всі - за конструктив.
- Наскільки гармонійною є співпраця з облдержадміністрацією та особисто Сергієм Борзовим? Як часто наодинці спілкуєтесь та про що розмовляєте? Тільки перед пленарними засіданнями чи з різних нагод?
- У нас нормальні робочі стосунки. Обласна рада та облдержадміністрація повинні спільно працювати над вирішенням багатьох питань, що стоять на порядку денному. Нам вдається знайти компроміс, а дискусії є нормальним процесом.
Ми спілкуємося не тільки перед засіданнями чи безпосередньо під час них. Інколи зустрічаємося, щоб обсудити будівництво доріг та інші процеси в області.
- Хто частіше кому телефонує, щоб домовитися про зустріч?
- Не рахуємо…
- Не можу не поцікавитись стосунками з Володимиром Гройсманом. Наскільки очільник партії «УСГ» впливає на ухвалення тих чи інших рішень депутатським корпусом?
- Спілкуємося часто про суспільне і політичне життя, розвиток області тощо. Я йому вдячний, що маю можливість радитися з професійною людиною, практично, в усіх галузях. Найкращій прем’єр-міністр за всі часи поганого не порадить, тим більше, у нього болить душа за Вінниччину. Рішення повинні бути якісними, а системні зміни повинні запроваджуватися і надалі.
Щодо впливу, то скоріше варто казати про увагу. Ми формуємо спільну думку, а в ухваленні рішень депутати голосують автономно.
- Приклад «Слуги народу» у ВР показує, що монобільшість не завжди є монолітною. Готові до «відокремлення» груп всередині фракції «УСГ»?
- В житті можливе все, але на сьогоднішній день я не бачу ні причин, ні передумов, ні потреби у цьому. До того ж, нещодавно відбулася партійна конференція, яка продемонструвала монолітність «УСГ» - партійні квитки отримали 200 делегатів, серед яких депутати обласної ради, голови громад, секретарі місцевих рад і голови фракцій. Зараз партійні збори відбуваються в громадах області, триває активний процес розбудови партії.
«Я сподіваюсь і вірю, що, як обіцяв Зеленський, до кінця року завершиться реформа з децентралізації»
- До речі, депутати минулих скликань часто скаржилися на те, що на сесії колегами для голосування виносяться популістські заяви політичного характеру щодо ситуацій, вирішення яких не в компетенції органу обласного рівня. Яким є Ваше ставлення до такого?
- Відверто кажучи, я не аналізував заяви, що проголошувалися на сесіях ради попереднього скликання, але вважаю, що конструктивні – мають не лише проголошуватися, а депутати зобов'язані бути наполегливими представниками своїх виборців у відносинах із центральною владою. Приміром, заява про відсутність бланків для лікарняних листів. Якщо людина витратила кошти на лікування і не може отримати компенсацію з фонду тимчасової втрати працездатності лише тому, що немає бланку, хто про це повинен казати? І це системна проблема. Такі заяви повинні робити депутати.
Інший приклад. Депутати звернулися до уряду щодо підтримки програми «Питна вода» на державному рівні. Теж актуальна тема. Я не пам’ятаю, щоб приймалося суто політичне питання. Заяви, що приймаємо, мають соціальний напрям. Більш того, вони проголошуються винятково наприкінці сесії у розділі «Різне». А сесії в нас проходять оперативно і конструктивно, остання - тривала 40 хвилин, а потім на «Різне» ще витратили до пів години.
- До минулорічних виборів передбачалося, що децентралізація надасть більше повноважень місцевим виборчим органам, зокрема облраді. Натомість, певним чином реформу пригальмовано. Сподіваєтесь, що парламентарі цієї каденції завершать її та створять інститут префектів замість ОДА?
- Переконаний, що реформа з децентралізації має бути завершена в тій формі, як замислювалася та оголошувалася. Президент Володимир Зеленський на зустрічі з представниками органів самоврядування казав, що до кінця 2021 року цю реформу завершать, і у зв’язку з цим мають бути внесені зміни до Конституції.
Тоді ради отримають виконавчі повноваження, а на базі ОДА утворять префектури. Я сподіваюсь, що у цей термін це буде зроблено.
«Їду у село до батька – там можна походити по садку, влітку їздити верхи чи на возі, а взимку – на санях»
- Хоча повноваження облради не змінилися, апарат і витрати збільшено, через що ми вже чули багато критики на адресу керівництва, зокрема й Вас як очільника. Чи виправдані ці кроки, я маю на увазі кількість заступників та працівників?
- Кількість заступників збільшилася, але кількість оплачуваних посад керівного складу не змінилася. У раді попереднього скликання голова бюджетної комісії мав посаду на постійній основі та отримував зарплату. Зараз голова комісії обов’язки виконує на громадських засадах. Тому зарплата четвертого заступника не несе «навантаження» на фонд зарплати.
Чисельність апарату облради збільшено. Прийнято відповідне рішення депутатами на 1-ій сесії, але на сьогоднішній день доволі багато вакансій. При 95 штатних одиницях зайнято 83. Ми бачили у цьому необхідність для ефективної роботи постійних комісій. З кожним проєктом рішення готуються професійні висновки. Це дозволяє ухвалювати ефективні рішення в інтересах жителів Вінниччини.
- Коли плануєте «закрити» вільні 12 вакансій?
- Станом на тепер потреби немає. В залежності від того, як проходитиме процес децентралізації, будемо оцінювати ситуацію і потребу в додаткових кадрах. Поки що за рахунок того, що маємо фахівців у різних галузях, ми можемо доволі оперативно реагувати на виклики – це і питання із забезпеченням киснем «ковідних» лікарень, і методична допомога керівництву ТГ. У кожному випадку з фахівців ми створюємо робочу групу, яка формує не лише рішення, а й механізм реалізації, тобто низку заходів.
- Про особисте. Як витрачаєте вільний час? Які курорти полюбляєте? Де відпочиваєте? Чи маєте хобі?
- Я відпочиваю в Україні. До анексії Криму майже щороку їздив на півострів. Сподіваюся, що така можливість буде. Мені подобається наше Поділля, люблю бувати на природі, навіть просто дивитися на краєвиди. Коли є можливість, їду в село до батька – там можна походити по садку, влітку їздити верхи чи на возі, а взимку – на санях.
У 5 років вперше сів на коня. Дуже люблю коней і відвідую спортивні змагання з кінного спорту, оскільки донька займається, а мені це подобається.