Подружжя незрячих вінничан Бурових не обмежується отриманням пенсії, але й намагається власними силами підробляти і приносити користь людям.
40-річні Тетяна і Володимир раніше були зрячими. Жінка осліпла після важкої хвороби, чоловік – після наслідків автоаварії. Тепер вони члени обласної організації Українського товариства сліпих. Переважно Бурові мешкають у Жмеринці, але частково – у Вінниці, звідки родом Володимир.
Про це повідомляє пресцентр Вінницької обласної організації УТОС.
«Я не бачу вже 18 років. Після коми, викликаної діабетом, осліпла. Раніше писала вірші, тепер складаю оригінальні привітання із Днем народження і в’яжу. До війни багато-хто замовляв у мене в’язані речі. Приміром, в’язані квітки і сувеніри у подарунок. Також в’яжу плаття, кофти, жилетки тощо», - розповіла Тетяна Бурова.
А ось у Володимира Бурового взагалі унікальна спеціалізація. Він наосліп «озвучує» ноутбуки і телефони. Тобто встановлює і налаштовує спеціальні програми, що допомагає незрячим без проблем користуватися гаджетами. Для Володимира це було хобі ще тоді, коли він бачив.
«Спеціальні програми озвучують тексти, які звичайним людям видно на екрані сенсорного телефону. Тобто ми, незрячі, за їхньою допомогою чуємо озвучені тексти і повідомлення. А також без проблем можемо користуватися телефоном, ноутбуком та іншими сучасними пристроями», - пояснила Тетяна Бурова.
Фіксованої ціни за встановлення програм для незрячих немає. Віддячують, хто скільки хоче і може. Адже люди із вадами зору, як правило, не мають значних доходів.
«Володимир також налаштовує комп’ютери спеціально для людей із вадами зору. Звичайні фахівці так не можуть! Після них регулярно звертаються до чоловіка, аби він все переробив. Бо незрячі переважно не користуються «мишкою» і екраном, а використовують клавіатуру», - пояснила Тетяна Бурова.
За допомогою до Володимира Бурового звертаються не лише вінничани, але й мешканці інших регіонів. Привозять із собою комп’ютерну техніку або пересилають поштою ґаджети. Після налаштування їх повертають назад. Є й інший варіант: Володимиру відсилають гроші, він купує новий мобільний телефон, встановлює програми для незрячих і надсилає замовнику.