Перед початком повномасштабного вторгнення влада Ладижина оприлюднила перелік захисних споруд цивільного захисту, які розташовані за межами житлової забудови, а також позначила спеціальними табличками «Місце для укриття» входи до підвалів багатоповерхівок, де можна сховатися. Однак, після зміни міського керівництва ситуація майже не змінилася: навіть через три роки війни підвали, що мали слугувати укриттями, залишаються у майже незмінному стані. Що варто зробити містянам, аби виправити ситуацію та хоча б мінімально облаштувати приміщення для безпечного перебування?
Почнемо з того, що існують усі необхідні нормативно-правові підстави. На сайті міської ради опубліковано рекомендації щодо поведінки під час повітряної тривоги, а також «Комплексну програму захисту населення і територій Ладижинської МТГ у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій на 2022–2026 роки». Ця програма передбачає бюджетне фінансування низки заходів – від технічного дооснащення до придбання альтернативних джерел електропостачання для укриттів.
Проте моніторинг соцмереж показує, що в багатьох багатоповерхівках підвали не пристосовані для перебування людей, адже, наприклад, в одних протікають труби, а в інших нашестя бліх, щурів.

Навіть без створення ОСББ ще «довоєнне» законодавство передбачало, що все майно будинку належить його мешканцям, а відповідно, саме вони мають ремонтувати його власним коштом. Якщо ремонту немає – труби течуть. Проте в такому разі приміщення не відповідає критеріям «укриття».
Вихід із ситуації дають уже «післявоєнні» зміни законодавства. Верховна Рада України ухвалила закон щодо запровадження відповідальності за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Його опубліковано 9 січня 2025 року. Закон передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за відсутність доступу до укриттів чи їх неналежне утримання.

Наприклад, балансоутримувач за поганий стан споруд може бути оштрафований на 2550–5100 грн (за перше порушення) та на 5100–8500 грн (за повторне). Втім, домогтися покарання складно, адже відсутній механізм нагляду з боку правоохоронних органів.
Але вихід є. Якщо людина під час повітряної тривоги спускається до підвалу й виявляє, що там надто вогко або взагалі неможливо перебувати, вона може:
★ Самостійно звернутися до правоохоронців із заявою про неналежний стан укриття. Звернення має право подати будь-яка фізична чи юридична особа.
★ Вимагати внесення інформації до ЄРДР. Якщо поліція не реагує – звертатися до прокуратури.
★ Контролювати процес. Правоохоронні органи зобов'язані інформувати заявника про хід розгляду справи.
Процес не швидкий, але дієвий, адже дозволяє впливати на балансоутримувача, щоб він довів приміщення до стану, який відповідатиме критеріям укриття. Бо іноді на встановлення довоєнної таблички «Місце для укриття» витрачено більше коштів, ніж на саме укриття.