Наш земляк, учасник Другої Світової війни з Вінниччини Йон Деген зайняв почесне місце в рейтингу найкращих танкістів світу. Серед 100 танкістів-асів він знаходиться на 41 місці.
Про це на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook написав письменник Вадим Вітковський.
Йон Деген народився в місті Могилів-Подільському, його біографія схожа на пригодницький роман, одна з найтрагічніших сторінок якої – війна.
Хлопець був призваний до армії Могилів-Подільським МВК 25 червня 1941 року. Бойове хрещення прийняв під Вапняркою.
На Черкащині підрозділ, в якому воював Йон, потрапив в оточення. 19 днів військові пробиралися по окупованій території із сутичками та рукопашними боями. Був поранений, потрапив у шпиталь.
Після виписки і кількох місяців підготовки став танкістом. Брав участь у Білоруській наступальній операції 1944 року. У червні 1944-го він призначений командиром танка у 2-гу окрему гвардійську танкову бригаду.
Згодом - командир танкового взводу; командир танкової роти (T-34-85), гвардії лейтенант. За час участі в бойових діях у складі 2-ї окремої гвардійської танкової бригади екіпажем Йоном Дегеном зинищено 12 німецьких танкiв (з них: 1 «Тигр», 8 «Пантер») і 4 САУ (з них 1 «Фердинанд»).
Зазначимо, що у списку танкістів-асів Другої світової війни, складеномуросійськими істориками, Йон Деген займає 52 місце, і на його рахунку 16 перемог, тобто знищених танків особисто, або у складі екіпажу.
Така різниця у кількості перемог та місців в рейтингу, скоріше за все пов‘язана із критеріями підрахунків, які використовували експерти.
Історики також зазначають, що підрахунок персональних перемог в радянських танкових військах практично не вівся, за винятком окремих з'єднань. Серед яких називають 1-у гвардійську танкову бригаду та 10-й гвардійський танковий корпус. Наш земляк, як відомо, в цих частинах не воював.
Тож у більшості випадків дані неповні, і число знищених танків могло бути більшим, так як дані занижувалися.
Заниження числа перемог було пов'язано з системою виплат за кожен знищений танк: для виключення приписок і щоб уникнути надмірних виплат за фіктивно знищені танки.
В якості джерел інформації використовуються, як правило, виписки з нагородних листів, бойові донесення, спогади очевидців.
Фото з відкритих джерел