У селі Тростянчик на півдні Вінницької області хочуть облаштувати резервуар для зберігання технологічних вод з об’єктів птахівництва МХП. Фактично поруч з населеним пунктом мають зберігатися відносно токсичні відходи виробництва. Про плани на таке сусідство місцеві жителі дізнались випадково, коли до села автобусами привезли «гостей» на «захід» у будинку культури. Відтоді люди бунтують і скаржаться на ігнорування їхньої думки.
Підозріла надсекретність
На мапі Вінницької області з радянських часів залишилось декілька потенційно небезпечних «плям», які давно називають «бомбами уповільненої дії» чи джерелами екологічної небезпеки. Вчені та посадовці досі не можуть дати ладу з ними. Мабуть тому, у громадах намагаються ретельно ставитися до будь-якого нового об’єкту, який без належної експертної оцінки хочуть побудувати. Особливо, якщо розуміють його небезпеку.
Судячи зі всього, цим пояснюється обурення жителів села Тростянчик Тростянецької громади через непрозорий механізм навіть на етапі розробки документації для будівництва «відстійника» холдингом МХП.
На околиці села заплановано спорудження «резервуару для зберігання технологічних вод». Саме таку назву просуває забудовник. Місцеві люди спрощують і кажуть про «відстійник».
На сесії Тростянецької селищної ради 19 травня депутати підтримали проєкт рішення про виготовлення проєктно-кошторисної документації для будівництва. Відшукати сам документ на сайті складно, тому можна припустити, що не всі депутати ознайомились з суттю.
Заздалегідь інформаційної кампанії з роз’ясненнями для місцевої громади холдинг не робив. Дізнатися про плани активістам вдалось випадково.
«Гості села» для голосування
Хоча 13 травня серед «оголошень» на сайті ОТГ є одне «повідомлення про оприлюднення проєкту» з доволі завуальованою назвою «Детальний план території забудови земельної ділянки площею 2,8379 га, кадастровий номер 0524185900:01:004:0133 з метою будівництва резервуару для технологічних вод».
Безпосередньо населений пункт, про який йде мова, там згадується лише з приводу місця зборів. Адже «громадські слухання щодо детального плану та стратегічної екологічної оцінки», як вказується у проєкті, «відбудуться… в приміщенні філії «Сільський Будинок культури с. Тростянчик».
Фото: на «громадських слуханнях» гості села відверто нудьгують
У призначений час 10 серпня до приміщення, окрім керівництва селищної територіальної громади, до Тростянчика прибули декілька десятків «гостей» села, які на громадських слуханням фактично одноголосно підтримали «план і екологічну оцінку». На заході були присутніми понад 30 людей.
Відео: громадські слухання з «гостями» села
Тростянчик проти
Абсолютно «таємними» слухання таки не стали… За словами місцевої мешканки Віталіни Волошиною, у Тростянчику десятиріччями вибудований механізм скликань на збори.
«В п’яти місцях села за тиждень розміщують оголошення. І всі дізнаються. Тоді не було жодного. Ніхто не знав причини, чому до будинку культури під’їхали автобуси. Але коли побачили скупчення автівок, почали цікавитися. Коли дізналися, звісно, були здивовані, що вирішується доля побудови небезпечного об’єкту без нашого відома», - пояснила жінка.
Про «таємні збори» та їхню мету масово у селі дізналися на другий день. Такий вчинок обурив людей, що спричинило проведення інших зборів вже 15 серпня. Вже на тому зібранні понад 350 жителів села однозначно висловились проти будівництва небезпечного з екологічної точки зору об’єкта. Ні одного голосу «за» не було. Навіть староста села Інна Філіппова підтримала загальну думку. Результати зафіксовані документально.
Відео: збори жителів села Тростянчик проти будівництва водовідстійника
«Рішення селищної ради може скасувати лише суд. Але якщо люди проти, то ніхто там нічого будувати не буде. На мою думку, конфлікт вичерпано», – пояснила староста села Тростянчик Інна Філіпова.
Проте думка мешканців не є вирішальною у такій ситуації.
«Сьогодні людям кажуть: «Якщо не хочете, то нічого не буде». Хвилиночку! Треба вчинити певну юридичну дію, а саме відмінити рішення Тростянецької селищної ради від 19 травня, за яким дозволено виготовлення технічної документації. Депутати можуть його відмінити. І якщо відмінять, то насправді можна буде казати про те, що вчиняєте так, як хочуть люди», - розповів депутат Вінницької обласної ради Ігор Хміль, до якого за допомогою звернулись жителі Тростянчика.
Він наголошує, що доки рішення ради не скасовано, воно дійсне. І є всі підстави виготовляти документацію.
Місцеві активісти хотіли донести думку до депутатів Тростянецької ради, але під час сесії їх фізично не пустили навіть в адміністративне приміщення ОТГ. Як і журналістів. Перед входом було висталено «живий» заслон, і сесія відбулась фактично у закритому режимі.
«У МХП є варіанти побудови такого об’єкту в іншому місці. Ми у себе під боком не хочемо. На жаль, селищна рада ігнорує думку людей. Ігнорує протести. У відповідь нам надають відписки. Протокол наших зборів, де люди висловились проти будівництва, зареєстрований у селищній раді, але його не винесли на голосування. Тому казати про «крапку» у цьому конфлікті зарано», - каже Віталіна Волошина.
За її словами, «холодний ігнор» думки мешканців спричинив інше запитання: «а для чого нам така селищна рада?», і люди налаштовані доволі рішуче. Ситуація з будівництвом наразі досить хитка і непрогнозована.
Наразі Вінницькою обласною радою створена робоча група, до складу якої увійшли представники усіх фракцій і керівники профільних управлінь обласного рівня. Її представники 24 жовтня виїжджали на місце, щоб поспілкуватися з людьми. Почули. Чекаємо на подальші кроки.
Чи варто з посліду робити порох?
Що відомо про об’єкт, який хочуть збудувати у Тростянчику? У приватному володінні знаходиться ділянка площею 2,83 га. Саме її заплановано підлаштувати під «резервуар для технологічних вод». Поруч розташована асфальтована дорога та інша – вільна ніким не приватизована більша ділянка. Тобто є можливість для розширення.
Фото: Місце розташування з кадастрової карти
Подібний резервуар для технологічних вод є у сусідній Тульчинській громаді, куди не пустили робочу групу Вінницької облради.
Наразі немає жодного незалежного висновку експертів щодо впливу таких об’єктів на стан навколишнього середовища, ґрунтових вод, здоров’я людей.
«З резервуара небезпечні відходи можуть потрапляти у ґрунт. Є така вірогідність. Ми так розуміємо, що у відстійнику збиратимуть рідину з великою концентрацією хімічно агресивних речовин, які використовуються для миття пташників. Якщо не помиляюсь, це може бути каустична сода, формалін, антибіотики… Люди не хочуть такого сусідства. Село розташоване на покладах підземних вод. А якщо ця «хімія» забруднить криниці та потрапить до Південного Бугу, ми залишимося без здоровʼя, чистого повітря, чистого ґрунту і ґрунтових вод», - зауважила В.Волошина.
Ба більше, місцеві жителі у Тростянецькій та сусідніх громадах останнім часом занепокоєні подальшими планами головного інвестора регіону. Кажуть, обіцяли одне, а по факту виходить трохи інше.
Наприклад, у місцевого населення навіть виникають питання щодо доцільності функціонування біогазового комплексу у Василівці. Там мали добувати газ і виготовляти добрива. Неофіційно кажуть, що курячий послід настільки багатий на хімічні речовини, що йому не вистачає органіки для вироблення добрив, як планувалось ще кілька років тому, і краще з нього робити порох.
Послід нібито не перегниває. Колишні працівники, які через певні побоювання проти публікації прізвищ кажуть, що можливо, через вміст антибіотиків чи по іншим причинам. Але є загальносвітові вимоги до утилізації посліду, тому важливо показати, що він «переробляється» для отримання газу.
Зазначимо, це лише версія. Її документального підтвердження чи спростування без незалежної експертизи досягти складно. Беззаперечно те, що компанія-інвестор активно рекламувала будівництво комплексу, але останнім часом «закрила» тему для медіа.
Замість епілогу
Зазвичай, появу нового промислового об’єкту пов’язують з додатковими робочими місцями та надходженнями до громади. У Тростянчику на це відповідають доволі конструктивно. У селі можна розвивати занедбаний цегельний завод і лінію з виробництва мінеральної води. На жаль, владу не цікавлять ці напрямки, які базуються на місцевих родовищах. А відстійник не цікавий мешканцям. Тож вони розуміють, що ще мають відстоювати право на чисте повітря та воду у криницях…