Загибель за одну ніч на початку жовтня всього поголів’я червонокнижних риб «Першої Аквапромислової компанії» у Ладижинському водосховищі не лише знищило унікальну фауну, рибний бізнес, розрахований на довгу перспективу, а стала екологічною «жирною «плямою» на мапі Вінниччини. Власник підприємства Олександр Корх зізнається, що втрачене не повернути. Відновити акваферму Ukrainian Caviar Berry не реально. Але він намагатиметься відновити справедливість та привернути увагу до проблеми забруднення Південного Бугу.
Підприємець народився у Донецьку, розпочав займатися бізнесом на Донбасі. У 2011 році переїхав до Києва, у 2014-го ледь врятував найбільш цінні особини осетра та білуги з-під Маріуполя, учетверо збільшив рибне стадо у Ладижині. І втратив все…
Невдовзі після трагедії в інтерв’ю NaПарижі він розповів про власні припущення та запевнив, що не сподівається на підтримку. Проте через розголос, на ситуацію звернули увагу у Вінницькій обласній раді, створивши робочу групу по вивченню низки екологічних проблем у Гайсинському районі, зокрема з мором червонокнижної риби. Перший візит депутатів 25 жовтня не обійшовся без конфлікту з представниками підприємства МХП..
Втім, загальне уявлення депутати отримали. На сесії 27 жовтня заслухали підприємця та представників робочої групи, а депутат Шаповалов запропонував запросити представників МХП висловитися щодо мору червонокнижної риби у Ладижині.
Після сесії в інтерв’ю NaПарижі Олександр Корх пояснив, що наразі має лише одну мету – не покарати винуватця, а досягти справедливості та зробити все для збереження бузької екосистеми, яку полюбив за ці роки, адже навіть планував оселитися поблизу Ладижина.
«Шукаємо лабораторії в Європі, щоб дослідити заморожену рибу та з’ясувати причину її загибелі»
- На чому базуються висновки, що причиною загибелі червонокнижних осетрів та білуг могли стати викиди у Ладижинське водосховище каустичної соди, на чому наголошуєте останнім часом?
- Це досвід іхтіопатологів Білоцерківського аграрного університету та Бердянського Інституту розвитку моря, які супроводжували нашу компанію протягом останніх 30 років. Я кажу про їх експертну думку, а не документальне підтвердження.
Вчені кажуть, що у конвульсіях риба гине при отруєнні каустичною содою, інакше кажучи гідроксидом натрію (NaOH).
- Слідчі з’ясовують причини загибелі риби чи, на вашу думку, сторонні особи пригальмовують розслідування?
- Не можу коментувати, адже не володію всією інформацією. Лише зазначу, що Держпродспоживслужба та НДІ ветеринарії визнали, що каустична сода доволі швидко розчиняється в органиці, а у них немає навіть технічного регламенту для виявлення залишків.
- Проте слідчі направили зразки до лабораторій двох вітчизняних лабораторій…
- Так. До Харківського інституту судових експертиз і Київського інституту екогігієни та токсикології ім. Медведя.
- Ви плануєте організувати паралельне з офіційним розслідуванням трагедії?
- Зараз шукаємо лабораторії в Європі, які мають необхідне обладнання, щоб дослідити заморожену рибу та з’ясувати причину її загибелі. Хочемо отримати офіційний документ, на підставі якого спробуємо з’ясувати та довести, хто ж винен у гибелі тисяч червонокнижних осетрів і білуг.
«Куди зливають концентровані залишки NaOH та рештки?..»
- Ви закликали депутатів обласної ради не залишити вас наодинці з бідою. Сподіваєтесь, що робоча група сприятиме з’ясуванню причин загибелі риби?
- Сподіваюсь. Справа у тому, що окрім з’ясування причин загибелі риби, і слідчі органи, і депутатська група, і організація, яка видавала екологічні сертифікати «Вінницькій птахофабриці», можуть розібратися у ситуації із забрудненням Південного Бугу загалом.
Поясню детальніше. Існує HACCP (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point). Це система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок. Система НАССР є науково обґрунтованою, що дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників. Простіше кажучи, система, яка виявляє шкоду для людини. Це документ, у якому докладно прописані методи дезінфекції – чим саме, що використовувати дозволено, як часто тощо. Має вестись журнал, де вказується коли і чим мили…
У «Нашій рябі» має вестись документація щодо застосування хімічних речовин для миття обладнання. Впевнений, що вони чимось чистять обладнання. Скоріше за все у HACCP дозволено застосування гідроксиду натрію. Його дозволяють в усіх харчових виробництвах. Але відходи після миття мають зливатися у спеціальну ємність для наступної утилізації на полігоні.
- Це загальноприйнятна практика…
- Так, я припускаю, що у HACCP в них дозволений гідроксид натрію, як засіб для миття насосів і обладнання птахофабрики, а от куди він далі дівається, мені не відомо. Як і обсяги дезінфікуючої речовини, шо використовують. Куди зливають концентровані залишки NaOH та рештки?.. Зі слів співробітників Держпродспоживслужби, у підприємства немає полігону для утилізації. І нібито ніхто не перевіряє, чи зливається туди, куди прописано у HACCP.
Почувши виступ на сесії одного з депутатів, який наголошував на тому, що це «головний інвестор», не дуже віриться у те, що місцеві екологи почнуть шукати таку «дрібничку», як місце скидання відходів виробництва. Здається, що посадовці дозволять великому платнику податків зливати що завгодно і куди завгодно. Схожа позиція і з в.о. мера Ладижина.
Тому я впевнений, що лише зі залученням міжнародних організацій, міжнародних експертів можна буде розібратися, чому кожний рік псується вода у Ладижинському водосховищі. Впевнений, що експертів з ЄС складніше «підкупити», ніж вітчизняних.
Обласна рада задля захисту інтересів саме простих виборців, які проживають у Гайсинському районі та періодично страждають від вживання неякісної води, шляхом звернень і заяв здатна привернути увагу Єврокомісії та запросити європейських експертів. Адже в українських фахівців не вистачає кваліфікації та існує ризик заангажованості.
«Курку можна застрахувати, а червонокнижного осетра – ні»
- Чи зв’язувались з вами представники холдингу, який останнім часом доволі часто згадують у прив’язці із загибеллю риби на аквафермі?
- Вони приїхали до нас разом з депутатською робочою групою та привезли із собою тележурналістів каналу Медведчука. Я кажу про УНН. Колись медіа належало Ганні Герман, а в неї викупив Віктор Медведчук. Може вже є інший власник, який перекупив у кума Путіна? Але судячи по прізвищам працює там колишня медведчуковська піар-служба.
І ці «журналісти» кажуть, що я «прописаний у Донецьку», навіть не поцікавились тим, що з 2011 року я проживаю у Києві. Ба більше, працювали у нашому невеличкому колективі не лише ладижинці, а й переселенці з Маріуполя, Сєверодонецька. Найбільш цінні види чистокровних осетрів та білуги – 20% від стада - у 2014 році з Павлополя під Маріуполем ми перевозили за допомогою бійців «Азова» та «гайсинської» бригади. Тоді врятували частину поголів’я. У Ладижині за ці роки збільшили його у 4 рази.
- Від людей дотичних до МХП мені доводилось чути про те, що Ви умисно потравили рибу заради отримання страхового платежу. Чи була риба застрахована та чи підпадає факт загибелі під страховий випадок?
- Говорив депутатам, повторюю: «рибу ніхто не страхує, навіть кредит у банку під нею не дають». Жодна страхова компанія не візьметься.
У нас двічі крали рибу. Другий – у Ладижині, а перший – ще коли працювали у Херсоні. І ще тоді шукали страховиків. Всі відмовлялись. Тому курку можна застрахувати, а червонокнижного осетра – ні.
Свого часу, ще на Донеччині, ми стикались з проблемами обігових коштів для розвитку, шукали кредитні ресурси, пропонували банкам рибне стадо у заставу, і знову ж таки вони відмовлялись.
- Звідки розповсюджують викривлену інформацію про страхові платежі?
- Я вважаю, що про мене намагаються застосувати «чорні» технології, запустити піар-компанію, щоб від себе відвернути увагу. Витрачають чималі кошти на «чорнуху».
Хочу пояснити, що ми не розраховуємо отримати компенсацію від «Нашої ряби», оскільки у наших судах це не реально. Але довести всім істину – справа принципу. Хочу щоб суспільство дізналось правду.
Лише цього року Ладижин три тижні пив воду із запахом дохлої риби. Містянам казали, що через спеку. Можу навести масу прикладів того, що цвітіння та водосховища в інших річках не призводить до таких явищ, як на Вінниччині.
- Чи плануєте організовувати власну медійну компанію, аби донести думки та висновки експертів щодо загибелі риби до суспільства?
- На це потрібні кошти. Після втрати осетрового стада, у моєї родини миттєво майже нічого не залишилось. Лише борги перед банком. Ми звернулись до організації із захисту дикої природи при ООН. Кажу про конвенцію CITES, один з найбільших договорів з охорони дикої природи, зокрема осетрів. Просимо допомогти з пошуком лабораторії, де допоможуть із з’ясуванням причин загибелі. Поки у процесі діалогу. Це першочергове завдання.
На жаль, на сайті МХП не висвітлюють дану тематику. Останній прес-реліз датований вереснем 2023-го. У рубриці «Новини МХП» про «ситуацію» у Ладижині теж не згадують. Тобто офіційна позиція компанії не відома. Проте нібито «релізи» від нібито «преслужби ПРАТ МХП» періодично з’являються виключно на окремих вінницьких сайтах, які теоретично можуть бути пов’язані із «захистом» холдингу.
«Наголошуємо, що ТОВ «Вінницька птахофабрика», як і всі підприємства МХП, неухильно дотримується вимог українського законодавства та стандартів екологічної безпеки. Відтак, усі висунуті звинувачення є безпідставним наклепом та інформацією, що не відповідає дійсності», - зазначається у нібито «релізі» та висуваються «вимоги» щодо будь-якого висвітлення теми у медіа - «видалити наклепницькі матеріали та спростувати недостовірну інформацію». Інакше усім погрожують судом… Дуже лячно. До речі, а хіба когось звинувачували?
Редакція готова опублікувати інтерв’ю з менеджером холдингу, який висловить офіційну позицію компанії, чи опублікувати офіційний(!) реліз компанії від пресслужби з відповідями на редакційні питання, а не розміщений нібито «реліз» на «лояльних» сайтах.