Учора, 6 листопада, набрав законної сили вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду, яким за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України та глорифікацію її учасників засуджено тамтешнього 64-річного жителя Геннадія С.
Вінницький апеляційний суд залишив рішення без змін. Водночас відхилив апеляційну скаргу, яку на вирок місцевого суду подав прокурор.
Як повідомляє пресслужба ВАС, він просив скасувати вирок у частині призначення покарання. Вважає: п’ять років позбавлення волі та звільнення від нього з трирічним іспитовим строком для С. – м’яке покарання, що не відповідає тяжкості кримінального правопорушення й особі обвинуваченого. Тому, на думку прокурора, справедливим і законним для могилівчанина буде реальний термін покарання, без звільнення від відбування покарання з випробуванням згідно зі статтею 75 Кримінального кодексу України.
Натомість адвокатка Геннадія С. виступила проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення. Між видом і розміром покарання, каже, диспропорції немає.
«Заслухавши учасників апеляційного розгляду, колегія суддів ВАС залишила у силі вирок суду першої інстанції. Врахувала: обвинувачений визнав вину, щиро розкаявся та не має судимостей. Також зважила на його позитивну характеристику, вікові і психологічні особливості, на те, що С. – одружений, пенсіонер, має інвалідність 3 групи та за власною ініціативою надає благодійну допомогу Збройним Силам України», - йдеться у повідомленні.
Звільняючи правопорушника від відбування покарання з іспитовим строком, суд поклав на винного обов’язки, передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України. Це – заходи, спрямовані на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об’єктивно перевірити. Вони повною мірою здатні забезпечити виправлення і перевиховання особи без відбування покарання.
Додамо, що пенсіонера засудили за те, що у забороненій в Україні соцмережі він розмістив та поширив низку публікацій антиукраїнського змісту. В одній із них ідеться, що жителі Харкова радіють приходу російської армії, а в її солдатах бачать рятівників. Дії могилівчанина кваліфікували за частинами 2 і 3 статті 436-2 КК України.