З розробкою перспективного плану утворення на Вінниччині об’єднаних громад в частині Гайсинського району почалися запеклі «дебати». Їх ініціатором вважають сільського голову Гранова Віктора Боднюка. Залякуванням та відвертими погрозами він намагався зберегти власне «удільне князівство», яке за підтримки певних посадовців на рівні району дозволяло утримувати владу у громаді, а людей в остраху. Проте уряд затвердив «поділ» і створення єдиної Краснопільської ОТГ. Місцеві вибори мають визначити не тільки хто її очолить, а й шлях, яким крокуватиме єдина потужна громада. На відміну від Гранова у Краснопілці створюються умови для розвитку, залучаються інвестори, формується інфраструктура, аби ОТГ була спроможною, люди заможними, а умови комфортними.
Саме очліьницю Краснопілки Катерину Романенко та сільського голову Гранова Віктора Боднюка місцеві мешканці вважають конкурентами за посаду керівника «спільної» ОТГ. Адже вони користуються підтримкою у своїх селах. Оскільки обидва очільника мають різні світогляди, то і стосунки між ними не найкращі. Але не в цьому справа. Громаду більше турбує майбутнє, а саме бачення кандидатів на посаду голови об’єднаної громади розвитку населених пунктів. Оскільки в селі люди слухають усіх, а вірять лише тим, в чиїх словах переконалися, можна порівняти обох кандидатів за цим критерієм.
Далеко за межами Гранова, Гайсинського району та навіть Вінниччини Віктор Боднюк відомий через низку кримінальних проваджень. То він рибалок побив, то на очах у дитини застрелив собаку… Проте односельцям, можливо, такі вчинки сільського голови здаються пустощами. Він свій, фермер, господар, ставок зробив гарним… Більш того, обороняє село від зазіхань різних «олігархів».
До речі, а чи багато грановчан знають значення цього терміну? Якщо вірити тлумачним словникам та екціклопедіям, то в античності та середньовіччі олігархом називали представника влади, який входив до уряду. В сучасності — представник великого капіталу з надмірним впливом у медіа та владі.
Тепер порівняємо декларації. Віктор Боднюк з родиною має десятки земельних ділянок та одиниць техніки, зокрема позашляховик. Правда, в декларації він запевняє, що ціна земельних ділянок, які йому належать, невідома, хоча їх власником він став нещодавно.
Його контроль у селі вважають безмежним, а владу необмеженою. Добробут родини Боднюків – основна ідея. Місцевий бюджет наповнюють його родинні господарства, втім вони сплачують у вигляді податків лише 3% від вартості землі. Мінімум.
Чи можна таку людину назвати місцевим «олігархом»?.. Скоріше удільним князьком, в якого саме власні примхи формують устрій громади, а ті, хто не погоджується, мають піддаватися репресіям.
У декларації Катерини Романенко зазначені кілька ділянок та старенький «ВАЗ» чоловіка. Проте за час її перебування на посаді сільської голови відкрито ЦНАП, створені дитячі майданчики та зони відпочинку, центральна площа, залучаються інвестори, які створять нові робочі місця. А фермерські господарства сплачують до бюджету ОТГ 12% від вартості землі. І ці кошти йдуть на розвиток усієї громади.
Отже, 25 жовтня місцевим жителям доведеться обирати не тільки прізвище того, кого вони хочуть бачити головою об’єднаної громади, а й лад у своїй громаді – або «удільне князівство», або сучасні тенденції до створення комфортної громади для всіх жителів у сільській місцевості. Вибір за людьми.