При обмеженому фінансуванні медичних закладів для того, щоб хворі краще харчувались, волонтери привозять продукти. Особливо, якщо у лікарні відновлюються пацієнти з важким перебігом захворювання чи травмами. Але, як виявляється, не завжди «гуманітарці» вдається змінити меню на більш калорійне. Як так? Подібний «феномен» наприкінці минулого року стався у Немирівській лікарні, де почали фактично саботувати приготування страв з отриманих від волонтерів овочів, картоплі, м'яса та ковбас.
Стандартний раціон харчування у Немирівській лікарні можна назвати аж занадто дієтичним. При головному лікарю Павлові Ткачуку хворих двічі на день звикли годувати супами, пояснюючи це тим, що коштів на більш калорійну їжу не вистачає. Готували кухарі на обладнанні часів «розвитого соціалізму», а пательні доводилось з дому приносити.
На лікарняному складі навіть зберігались каструлі з цінниками у радянських карбованцях. А ще на кухні не передбачена гаряча вода, тому холодну там гріють в чанах… Але справа навіть не в обладнанні. «Дієтичні» супчики можуть задовільнити людей похилого віку, яким смаколики принесуть рідні. Однак, для інших хворих, які відновлюються у закладі, таке меню скоріше заважає одужанню.
Якщо лікарня не має можливості закуповувати більше харчів через певні причини, то до справи долучились вінницькі волонтери. Немирівський заклад – не перший і не останній, куди вони завозили продукти, адже на Вінниччині достатньо фермерів, підприємців і просто небайдужих людей, які згодні за потреби допомогти власною продукцію.
«Коли ми дізнались про складну ситуацію з харчуванням хворих у Немирові, то завезли до лікарні до 2 тонн продуктів. Це картопля, овочі, тушонка, ковбаси, м'ясо, крупи. Молодим хлопцям, які там лежать, потрібно харчуватися», - розповіла редакції волонтерка Людмила Л.
За її словами, персонал закладу радо зустрів допомогу та запевнив, що тепер буде чим годувати пацієнтів. Однак, за тиждень пані Людмила дізналась, що навіть меню у лікарні не змінювали. Волонтери повернулись до Немирова, щоб з’ясувати причини нехтування «гуманітаркою». З подивом вони дізнались, що за саботажем криється банальне небажання щось змінювати.
«Дієтсестра нам пояснила, що немає регламенту на користування цими продуктами, а юрист лікарні її всіляко підтримав. Головний лікар там хронічно на лікарняному, а начмед самоусунувся від втручання… Ці продукти збирали люди – батьки тих, хто воює чи загинув на війні, або просто не байжужі. Вони хочуть допомогти», - зазначає пані Людмила.
За словами 63-річної жінки, вона з однодумцями була шокована тим, що востаннє пацієнтів годують о 17-ій годині, а відбій о 22-ій. Волонтери запропонували передані продукти використати для другої вечері, кому вона потрібна. Кухарі погодились приготувати, а лікарі відділень підтримали ідею зберігати харчі у холодильнику, але, за словами волонтерки, категорично проти новації була дієтсестра. Вона посилалась на те, що «регламентом не передбачено».
Через обурення волонтери звернулись до керівництва лікарні з ініціативою провести збори колективу, розповісти про проблему та у разі, якщо з цією дієтсестрою її не вирішити, то працевлаштувати на відповідальну за харчування посаду іншу людину. Адже пацієнтів треба годувати… Натомість підтримали дієтсестру інші керівники – начмед, головна медсестра та юрист, який одночасно є дияконом УПЦ МП, а інші противники поліпшеного харчування – вірянами Московського патріархату. Що віра не дозволяє краще годувати хворих, тим більше, якщо ті не відвідують храм УПЦ МП?
Більш того, волонтери стикнулись з погрозами у свою адресу від чоловіка дієтсестри. Він намагався довести, що не волонтерам щось вирішувати та змінювати стан справ, краще забиратися з міста…
«Ми чудово розуміємо, що такі продукти як ковбаса за тиждень зіпсуються. Якщо продукти не дали хворим, їх слід «списати». Ми не знаємо долю іншого, що завезли до лікарні. Факт у тому, що меню не змінювали. Хлопців годують супчиками. Дуже шкода. Ще у 2014 році в АТО загинув мій син. Мене зрозуміють лише ті, хто особисто стикнувся з такою бідою. Ми хочемо допомогти. Збираємо продукти, ліпимо вареники, завозимо їх на фронт, у лікарні… Не через грамоти та медалі. Навіщо вони мені. Ми хочемо допомогти дітям, іншим дітям. Тому засмучені, коли стикаємось з відвертим нехтуванням, саботажем допомоги», - пояснює волонтерка.
Жінка не каже, що гуманітарку крадуть, якщо не дають хворим. За руку нікого не затримала. Але її дивує ставлення до хворих у лікарні. Складається враження, що це вони – люди другого ґатунку.