Бюджет міста – це документ, який повинен цікавити не лише депутатів, що його спочатку ухвалюють, а згодом доповнюють. Насамперед його зміст, тобто дохідна та витратна частини, має бути зрозумілим для звичайних мешканців. Причому не в уривчастому форматі, як це часто подають чиновники у вигляді коментарів, а у повному і доступному вигляді. Це дозволить людям знати, на які цілі витрачаються їхні податки, а також оцінювати, чи виправдані ці витрати і наскільки ефективно освоюються кошти. Наприклад, у Ладижині не приховують витрати, і, аналізуючи сайт міськради, можна дізнатися про деякі цікаві «витратні» позиції.
Пів мільйона з бюджету «на підписку»
Редакція переглянула рішення, які були проголосовані депутатами Ладижинської міськради за останні місяці. Деякі привернули увагу. На сесії 4 грудня обранці підтримали рішення №1234 «По затвердження міської цільової програми «Турбота» на 2024 рік у новій редакції».
Зауважимо, наявність такої програми – надзвичайно позитивний крок. Чудово, що вона є та її регулярно вдосконалюють. Так от, у новій редакції передбачені кошти на громадський сектор, малозахищені верстви населення, ветеранів та ветеранок тощо.
Можна зняти капелюха перед секретарем міськради Олександром Коломійцем та депутатським корпусом на знак вдячності. З 13,7 млн грн, передбачених на програму, понад 6 мільйонів спрямовані на дотації перевізникам, яким відшкодовують різницю у вартості квитків на автобус. Інакше проїзд коштував би удвічі дорожче.
Привернув увагу пункт про «безкоштовну підписку періодичних видань ветеранам та особам з інвалідністю», на що передбачені 500 тисяч. Витратити ці кошти мали у червні-листопаді, хоча у попередній редакції програми два місяці тому такої строки не було.
Що поганого у підписці за бюджетних рахунок, коли на дворі 2024 рік, і більшість ветеранів мають сучасні ґаджети, а тому дізнаються про новини здебільшого на просторах «всесвітнього павутиння»?
Так, питання риторичне. Можливо, пан секретар та шановне депутатське товариство вважають інакше. Вважають, що проявляють величезну турботу про дану категорію, якій вкрай важливо бути підписаними на періодичні видання. В Ладижині їх не багато. А тих, які об'єктивно висвітлюють роботу міськради та її керівництва – ще менше.
Для порівняння на зубопротезування ветеранів та ветеранок цією програмою передбачені лише 30 тисяч. Бо зуби – це вторинне. Не сперечаємось. Майже. Справа смаку. Тим більше, що у грудні цій категорії ще 25 тисяч виділяють на придбання новорічних подарунків.
Достатньо жартівливих зауважень. Тепер по суті. Виникає слушне запитання, а чи не на пропаганду виділяються пів мільйона бюджетних гривень?.. Як у радянські часи. З іншого боку це може виглядати як приховане «спонсорування» бюджетним коштом лояльного видання. Як варіант. Лише припускаємо.
Доки грім не гримне
На початку жовтня Ладижинська міськрада ухвалила рішення № 1137 «Про затвердження Місцевої програми розвитку житлово-комунального комплексу ладижинської МТГ на 2024-2025 роки». Її розробив відділ ЖКГ, а учасниками вказані три комунальні підприємства. Реалізувати її планувалось за бюджетні кошти.
У рішенні докладно перелічуються загрози та виклики, з якими стикнулась громада на той час. Якщо стисло, то оскільки містяни можуть внаслідок ракетних ударів залишитись без води та тепла, то Ладижину варто розвивати альтернативну систему постачання. Зокрема йдеться про збільшення потужностей котельні АТ «Біолік» шляхом реконструкції, а також тримання інших джерел «в режимі очікування» та створенні запасів палива для котелень.
На реконструкцію котельні та низку інших заходів з покращення системи водо-, тепло- та енергопостачання Місцевою програмою у жовтні передбачені на 2024 рік 18 млн грн. А на 2025 рік – лише 12,5 млн.
Нагадаємо, вперше окупанти вирішили «заморозити» жителів міста у березні 2022-го, потім у жовтні, коли вся область рятувала містян, «кидаючи сили» на створення модульних котелень. Цього року Ладижин теж відчув наслідки ракетного удару та відсутність теплопостачання від ТЕС.
Для чого вкотре нагадувати? Мабуть, для того, щоб пригадати прописну істину. Картоплю не садять у серпні. У серпні її викопують. Так само реконструкціями та модернізаціями «комунгоспи» займаються у переважній більшості міст у міжопалювальний період, а не у жовтні, коли от-от мають подавати тепло, а ворог готовий знову знищувати інфраструктуру.
Після того, як ухвалено рішення про виділення коштів, потрібен час на те, щоб підготувати документацію, виконати роботи, а лише потім розрахуватись з підрядником. Чи достатньо фактично двох місяців на всі процедури та роботи? Є певний сумнів.
А от підозра є, що на рівні міськради чудово розуміли безперспективність робіт 2024 року. Тому кошти нібито виділили, а от в якій мірі та на що їх освоюватимуть, інше питання.
Між іншим, ладижинцям, які постійно скаржаться на те, що «у котельні тепло, а в оселях зимно», пропонують розвивати у місті індивідуальне опалення. Таким шляхом пішли в сусідніх містах – Тульчині, Гайсині. Звісно, фахівці мають визначити, чи технічно можливий варіант з повним переведенням на «індивідуалку», адже це не тільки встановлення котла вдома, а й створення розгалуженої газової мережі відповідного діаметру тощо.
І знову нагадаємо про картоплю. Будь-яка ідея з вдосконалення теплопостачання матиме користь, але якщо починати її реалізовувати влітку. Бо поки складається враження, що міській владі ближче прислів’я «Доки грім не гримне, мужик не перехреститься». Вкотре.